Айсберг A23a, який відколовся від антарктичного шельфу ще у 1986 році та вважається одним із найстаріших і найбільших у світі, стрімко розпадається в теплих водах Південної Атлантики. Його площа зменшилась більш ніж удвічі, і найближчими тижнями він може повністю зникнути. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження та дані агентства AFP.
Що таке A23a та як він утворився
A23a — це айсберг, утворений зі шельфового льодовика, який складається з прісної води. Він відколовся від льодовика Фільхнера-Ронне у морі Ведделла, біля узбережжя Антарктиди, ще у 1986 році. У той час його площа перевищувала 3 500 квадратних кілометрів — це більш ніж у чотири рази перевищує площу Києва, або ж удвічі більше за площу Великого Лондона.
Незабаром після відколення айсберг «застряг» на мілководді в морі Ведделла, де залишався понад три десятиліття. Через свій гігантський розмір і вагу — майже трильйон тонн — він залишався стабільним і не рухався до 2020 року.
Як айсберг почав рух і чому це важливо
У 2020 році айсберг A23a врешті зрушив з місця. Його підхопила Антарктична циркумполярна течія, і він почав дрейфувати так званою «алеєю айсбергів» у напрямку Південної Атлантики.
Навесні 2025 року він тимчасово сів на мілину біля острова Південна Джорджія. Це викликало занепокоєння серед екологів і дослідників, оскільки айсберг міг заблокувати доступ до води колоніям пінгвінів і тюленів, які мешкають на острові й годують своїх малюків у прибережній зоні.
Втім, у травні A23a знову зрушив і продовжив рух у північному напрямку. У липні-серпні 2025 року його швидкість значно зросла — за деякими даними, айсберг подолав до 20 кілометрів за день.
Айсберг «гниє знизу»
У тепліших водах Південної Атлантики A23a почав стрімко розпадатися. Згідно з аналізом супутникових зображень програми спостереження за Землею «Copernicus», його площа зменшилась більш ніж удвічі — з понад 3 500 до 1 770 квадратних кілометрів.
В останні тижні від нього відкололись величезні фрагменти, деякі площею до 400 км². Навколо основної маси айсберга спостерігаються десятки уламків, які становлять загрозу для судноплавства.
Фізичний океанограф Британської антарктичної служби Ендрю Майєрс зазначив, що айсберг «фактично гниє знизу», бо вода довкола нього надто тепла:
«Він постійно тане. Я очікую, що найближчими тижнями він розпадеться настільки, що перестане бути впізнаваним», — сказав учений в коментарі агентству AFP.
Айсберги, зокрема такі гіганти, як A23a, відіграють важливу роль у глобальній системі охолодження океану. Вивільнення великих об’ємів прісної води в морське середовище змінює солоність океану та може впливати на глобальну термохалінну циркуляцію — процес, який регулює клімат на планеті.
Хоча утворення айсбергів є природним процесом, науковці попереджають: темпи втрати льоду в Антарктиді зростають. Причина — глобальне потепління, спричинене викидами парникових газів в атмосферу. Зокрема, у звітах Міжурядової групи з питань зміни клімату (IPCC) зазначено, що Антарктида втрачає крижаний покрив швидше, ніж очікувалося ще кілька десятиліть тому.
Програма Copernicus, керована Європейським космічним агентством (ESA), дозволяє в режимі реального часу фіксувати зміни на поверхні Землі. Дані з супутників Sentinel-3, зокрема з приладу Ocean and Land Colour Instrument (OLCI), допомогли вченим оцінити зміни масиву A23a та зафіксувати ключові моменти його розпаду.
Спостереження за айсбергами за допомогою супутникових технологій є важливою частиною моніторингу кліматичних змін і безпеки судноплавства. Такі дані також допомагають передбачити вплив подібних явищ на екосистеми океанів.
Раніше ми писали, що науковці «прозондували» Антарктиду: знайдено тисячі підводних каналів
