Нове дослідження, опубліковане в журналі Current Biology, показує, що 83% симбіотичних грибів належать до так званих «темних таксонів» – видів, які ніколи не були формально описані. Їх існування відоме лише завдяки фрагментам ДНК, вилученим із ґрунту. Це ставить під загрозу зусилля із збереження біорізноманіття, оскільки неназвані види неможливо включити до охоронних програм. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Темні таксони та невидиме грибне різноманіття
Згідно з дослідженням, лише близько 155 тисяч грибів отримали офіційне наукове ім’я. При цьому, за оцінками вчених, на планеті може існувати від двох до трьох мільйонів видів грибів. Більшість з них — невідомі науці. Це так звані «темні таксони» — організми, які дослідники виявили через аналіз навколишньої ДНК (eDNA), але не можуть ідентифікувати через відсутність наукового опису.
Лора ван Галєн, провідна авторка дослідження та мікробіологиня з ETH Zurich і ініціативи SPUN, пояснює: «Ми дуже далекі від того, щоб пов’язати всі ДНК-послідовності грибів із названими видами. А без імені ці організми не можуть бути враховані у програмах охорони природи».
Ектомікоризні гриби — екологічні гіганти під землею
Ектомікоризні гриби — це види, що утворюють симбіоз із корінням дерев. Вони отримують від рослин вуглеводи, а натомість забезпечують їх водою та мінералами. Таке партнерство охоплює приблизно чверть усіх рослин і відіграє ключову роль у глобальному колообігу вуглецю.
Ці гриби щороку допомагають вилучати з атмосфери понад дев’ять мільярдів тонн CO₂. Це більше ніж чверть викидів, спричинених спалюванням викопного палива. Водночас варто зазначити, що така оцінка є орієнтовною, адже точне вимірювання вуглецевого балансу підземних екосистем залишається викликом для науки.
Крім утримання вуглецю, ектомікоризні гриби регулюють потоки поживних речовин у лісах, підвищують стійкість рослин і можуть навіть розкладати деякі типи забруднювачів.
Тропіки — джерело недосліджених грибів
Попри важливість грибів для екосистем, основна частина досліджень ектомікоризних видів зосереджена в Північній півкулі. Натомість тропічні регіони — Південно-Східна Азія, Центральна та Південна Америка, частини Африки та гірські ліси Монголії — залишаються недостатньо вивченими. Саме там, за даними дослідження, найбільше зосереджені темні таксони.
«Ми маємо серйозний дисбаланс у розподілі ресурсів, — зазначає ван Галєн. — Нам потрібно більше підтримки для дослідників із тропіків і країн південної півкулі, аби вони могли фокусуватися на цих надважливих грибах».
Як назвати неназваних — польові дослідження та музейна наука
Автори дослідження вважають, що подолати проблему темних таксонів можна двома шляхами: активним збором нових зразків у природі та аналізом грибів із гербаріїв і музейних колекцій.
Камілла Труонг, співавторка дослідження та екологиня з Королівських ботанічних садів Вікторії, пояснює: «Варто не лише досліджувати гриби в полі, а й повертатися до колекцій, що зберігаються десятиліттями. Їхнє секвенування допоможе зіставити ці зразки з темними таксонами».
Багато невідомих грибів можуть бути пов’язані з рідкісними або зникаючими видами рослин. Якщо рослини зникнуть, то їхні грибні партнери можуть також безслідно зникнути — навіть до того, як будуть описані.
Пріоритет для охорони — підземні спільноти
У науковців уже є інструменти для дослідження грибного різноманіття — від технологій eDNA до ботанічних баз даних. Але відсутнє головне: визнання критичної ролі грибів у кліматичних процесах та біорізноманітті.
На думку авторів, потрібно активніше залучати охоронні організації до вивчення регіонів із багатими, але неназваними грибними спільнотами. Це дасть змогу сформувати політику захисту, навіть якщо конкретні види ще не описані.
«Ми маємо більше уваги приділяти грибам у ґрунті. Вони можуть виявитися критичними для лісів, кліматичної стабільності і навіть нашого майбутнього», — підсумовує ван Галєн.
Раніше ми писали, як вчені повідомили, що 411 видів грибів під загрозою зникнення
