У 2014 році під Гренландським льодовиковим щитом накопичилася величезна кількість талої води, що призвела до прориву льоду. Близько 90 мільйонів кубічних метрів (90 мільярдів літрів) води підняли поверхню льоду, а потім раптово вирвалися назовні, змивши крижані маси та утворивши тріщини. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Як підземна повінь розколола льодовиковий щит
Гренландський льодовиковий щит — це масив льоду товщиною понад три кілометри, який утримує достатньо води, аби підняти рівень Світового океану на 7,4 метра у разі повного танення. Під його поверхнею утворюються підльодовикові озера — скупчення талої води в природних заглибленнях. Іноді вода накопичується під тиском, піднімаючи лід угору та формуючи «водяні пухирі».
У 2014 році одне з таких озер призвело до унікальної події. На площі близько 2 км² поверхня льодовика спершу піднялася на 10–15 метрів, а потім різко просіла на 85 метрів — висоту середнього хмарочоса. Це сталося через раптове спорожнення озера, обсяг якого становив 90 млн м³ — приблизно як 36 тисяч олімпійських басейнів.
Супутники зафіксували перший прорив талої води крізь лід
Наукова група Ланкастерського університету під керівництвом гляціологів Джейд Боулінг та Ембер Лісон вперше задокументувала прорив талої води крізь льодовиковий щит Гренландії. Спочатку дослідники сумнівалися у достовірності супутникових даних, адже масштаби змін здавалися неймовірними.
Подальший аналіз підтвердив: тала вода підняла лід, а потім вирвалася на поверхню, залишивши після себе тріщини, уламки криги заввишки до 25 метрів і очищену від води ділянку площею 6 км². Така сила потоку вперше довела, що підльодовикова вода може не лише переміщатися під кригою, а й проривати її.
Чому відкриття важливе для майбутнього Гренландії
Подібні події показують, наскільки складною та динамічною є система під льодовиковим щитом. Раптове спорожнення підльодовикових озер може впливати на стабільність льодовика, пришвидшувати його танення та сприяти підняттю рівня Світового океану.
Як зазначає Ембер Лісон, такі супутникові спостереження критично важливі для прогнозування глобальних наслідків танення льодовиків:
«Наші дані показують, що підземні водні процеси можуть мати серйозний вплив на динаміку льодовикового щита. Щоб передбачати його поведінку в умовах потепління, нам потрібно краще розуміти приховану гідрологію льодовика».
Для вчених це дослідження стало нагадуванням: процеси, які відбуваються під кригою, можуть змінити планету непомітно для людського ока.
