Як часто ви ходите «по великому»? Нове дослідження, опубліковане в журналі Cell Reports Medicine, виявило зв’язок між частотою дефекації та станом печінки, нирок і кишкової мікробіоти. Найздоровішими виявилися люди з 1–2 випорожненнями щодня. А ось відхилення від цього ритму може свідчити про приховані проблеми в організмі. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Частота випорожнень як маркер хронічних порушень
«Як часто ви ходите в туалет?» — запитання особисте, але важливе для оцінки здоров’я. Вчені з Інституту системної біології (ISB, США) у співпраці з кількома науковими центрами провели дослідження за участі 1425 дорослих без діагностованих хвороб нирок чи кишківника. Учасники заповнили опитувальники щодо харчування й способу життя, а також надали зразки крові та калу для глибокого аналізу.
Найкращі результати мали учасники, які повідомили про 1–2 випорожнення щодня. Саме цей режим дефекації дослідники назвали «золотою зоною»: у представників цієї групи показники печінкових ферментів були в межах норми, кишковий мікробіом — збалансованим, а рівень потенційно токсичних метаболітів — низьким.
Водночас надто рідкісна або надто часта дефекація (як 1–2 рази на тиждень, так і 4+ разів на день) виявилися пов’язаними з біомаркерами порушень в організмі — зокрема в роботі нирок, печінки та травної системи.
Який ритм дефекації вважається здоровим
Респондентів умовно розділили на чотири групи:
«Закреп» — 1–2 рази на тиждень
«Нижня межа норми» — 3–6 разів на тиждень
«Золота зона» — 1–3 рази на день
«Діарея» — 4 і більше рідких випорожнень на день
Учасники з «закрепом» мали підвищену концентрацію бактерій, що спричиняють білкове бродіння. Через дефіцит клітковини ці мікроорганізми починають розкладати білки, що сприяє утворенню токсичних метаболітів — зокрема індоксилсульфату (токсичної сполуки, яка шкодить ниркам).
Натомість у людей із діареєю у калі частіше фіксували бактерії, типові для верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, що вказує на порушення балансу мікрофлори. Їхні аналізи крові виявили підвищення біомаркерів печінкових порушень.
Мікробіом, клітковина та рухливість — що впливає на кишківник
Учасники з «золотої зони» регулярно вживали більше клітковини (овочі, бобові, цільнозернові продукти), пили достатньо води та мали вищий рівень фізичної активності. У їхньому калі переважали бактерії, що розщеплюють клітковину на коротколанцюгові жирні кислоти — речовини, які підтримують здоров’я кишкової стінки, знижують запалення і навіть впливають на імунітет.
Інші дослідження підтверджують, що мікробіота може змінюватися протягом кількох тижнів. Так, у 2025 році в Німеччині провели спостереження за людьми, які раніше не тренувалися, але почали виконувати силові вправи двічі-тричі на тиждень. За 8 тижнів їхній кишковий мікробіом став більш «збалансованим» — що підтверджує вплив фізичної активності на травну систему.
Як нормалізувати частоту дефекації — поради для щоденного життя
Фахівці наголошують: навіть за відсутності явних скарг, варто звертати увагу на частоту дефекації. Регулярне відхилення від «золотої зони» може бути раннім маркером проблем зі здоров’ям. Щоби підтримувати здорову частоту випорожнень:
-
вживайте більше клітковини — овочі, фрукти, злаки, бобові;
-
пийте достатньо води — не менше 1,5–2 л на добу;
-
рухайтесь щодня — навіть помірна активність (30 хвилин на день) покращує перистальтику;
-
обмежуйте надмірне споживання білка за дефіциту клітковини;
-
контролюйте стрес — він впливає на роботу кишківника через нервову систему;
-
не займайтеся самолікуванням — при тривалих порушеннях ритму дефекації слід звернутися до лікаря.
