Коти виявилися значно більш балакучими у присутності чоловіків: нове дослідження показало, що домашні улюбленці вдвічі частіше нявкають, мурчать або щебечуть, коли господар — чоловік. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого в журналі Ethology. Дослідники з Анкарського університету проаналізували відеозаписи взаємодії людей із котами та виявили чітку поведінкову відмінність залежно від статі людини.
Коти активніше «розмовляють» із чоловіками
Дослідження, проведене командою з Анкарського університету, включало 31 власника кота. Кожного з учасників просили записати на відео момент повернення додому та реакцію тварини — без додаткових дій чи заохочень.
У перші 100 секунд після входу до квартири коти демонстрували значну різницю у вокалізаціях залежно від статі власника. У середньому:
- чоловіки отримували 4,3 вокалізації,
- жінки — лише 1,8.
Ці «голоси» котів включали нявкання, мурчання та щебетання. Різниця залишалася стабільною незалежно від породи, віку чи статі самої тварини.
«Наші результати показали, що коти частіше вокалізують щодо чоловіків-доглядальників. Жоден інший демографічний чинник не вплинув на частоту або тривалість привітань», — зазначають автори дослідження.
Які саме форми поведінки котів досліджували
Усього дослідники виділили 22 різні типи поведінки котів під час зустрічі з власником. Це були як емоційні реакції — наприклад, позіхання, що може свідчити про стрес, так і більш прагматичні дії: наближення до миски чи очікування їжі.
Окремо фіксувалися соціальні жести — піднятий догори хвіст, тертя об ноги людини, облизування — а також так звані заміщувальні дії. Це, зокрема, трясіння, чухання чи стрибки на місці — рухи, які коти часто виконують у ситуаціях, коли переживають змішані емоції або не можуть визначитися з реакцією.
Найчастіше ці поведінки поєднувались у дві групи: соціальну та заміщувальну. Але вокалізації — нявкання, муркотіння, щебетання — не входили до жодної з них. Це означає, що звукова комунікація котів функціонує окремо і не завжди прямо пов’язана зі стресом чи бажанням поїсти. Інакше кажучи, коли кіт нявкає — це не обов’язково означає, що він голодний або нервує.
Чому коти частіше «говорять» до чоловіків: версії вчених
Попри те, що основний фокус дослідження — фіксація та кількісний аналіз поведінки, автори висунули кілька пояснень, чому коти частіше нявкають саме на чоловіків.
Інші наукові роботи показували, що:
- жінки краще розпізнають котячі емоції,
- частіше ініціюють контакт,
- імітують звуки кота, що підсилює взаємодію.
Чоловіки, навпаки, можуть бути менш уважними до невербальних сигналів тварини. Через це котам доводиться «переходити на голос», аби привернути увагу.
«Можливо, чоловіки вимагають чіткіших вокальних сигналів, щоб розпізнати потреби кота. У відповідь коти починають частіше й активніше використовувати голосову поведінку», — припускають дослідники.
Це створює своєрідне взаємне підкріплення: чим частіше кіт нявкає на чоловіка, тим швидше отримує реакцію — отже, закріплює цю модель поведінки.
Попри обмежену вибірку (усі учасники були з Туреччини), дослідження має важливу методологічну перевагу: використання відеоаналізу, а не опитувань. Це зменшує ризик суб’єктивних оцінок та викривлень.
Уже відомо, що коти використовують мявкіт, муркотіння та інші звуки не для спілкування між собою, а спеціально для комунікації з людьми. Це підтверджують попередні етологічні дослідження.
Коти були одомашнені понад 9 тисяч років тому, але й досі лишаються відносно «дикими» у своїй поведінці. Саме тому дослідження їхньої взаємодії з людьми залишається актуальним.
«Ці результати вказують, що котячі привітання є мультимодальними, можуть відображати різні емоційні або мотиваційні стани, і змінюються залежно від зовнішніх факторів, зокрема — статі доглядальника», — резюмують автори.
Отже, котяча «розмова» — це не просто миле нявкання, а гнучкий і адаптивний спосіб комунікації, який залежить від поведінки самої людини.
