Учені з Японського інституту передових наук і технологій виявили унікальні протиракові властивості кишкової бактерії Ewingella americana, виділеної з японської деревної жаби (Dryophytes japonicus). В експериментах на мишах після одноразової ін’єкції цієї бактерії пухлини зникли, і нові не виникали навіть після повторного введення ракових клітин. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого у журналі Gut Microbes.

Природні захисники: чому вивчають мікрофлору амфібій

У природі деякі види тварин, зокрема амфібії та рептилії, рідко хворіють на рак. Причини цього явища досі активно вивчаються, але одна з гіпотез полягає у специфіці їхнього імунітету, високій здатності до регенерації та особливому складі мікрофлори.

Зважаючи на це, команда дослідників з Японського інституту передових наук і технологій (JAIST) вирішила перевірити, чи можуть мікроорганізми, що мешкають у травній системі таких тварин, впливати на ріст пухлин.

Для експерименту науковці відібрали 45 штамів бактерій з кишківника жаб, тритонів і ящірок. Дев’ять із них виявили помітну протипухлинну активність, однак найбільш виражений ефект показала саме бактерія Ewingella americana, ізольована з японської деревної жаби.

japanese tree frog krv.media
Японська деревна жаба

Як Ewingella americana знищує пухлини

Під час дослідів з лабораторними мишами дослідники помітили: одноразове введення E. americana спричинило повне зникнення пухлин. При повторному введенні ракових клітин через 30 днів пухлини знову не розвивалися. Це свідчить не лише про терапевтичну, а й про потенційну профілактичну дію бактерії.

Подальший аналіз виявив два механізми впливу E. americana:

  • прямий вплив на пухлинні клітини;
  • активація імунної системи організму.

Зокрема, бактерія стимулює активність Т-клітин, В-клітин та нейтрофілів — клітин, що відіграють ключову роль у знищенні злоякісних клітин. Дослідники зазначають, що E. americana адаптована до виживання в умовах низького вмісту кисню — саме такими є середовища всередині пухлин, де імунна система зазвичай діє менш ефективно.

Результати попередніх досліджень свідчать, що бактерія E. americana має прийнятний профіль безпеки: вона швидко виводиться з організму, не спричиняє токсичного ураження органів та не шкодить здоровим тканинам.

Більше того, ефективність цієї бактерії у зменшенні пухлин виявилася вищою, ніж у доксорубіцину — поширеного хіміотерапевтичного препарату, який застосовують для лікування різних видів раку.

Однак вчені наголошують на необхідності подальших досліджень. Бактерія Ewingella americana вже відома як умовно патогенна у людей — вона може спричинити інфекції у пацієнтів з ослабленим імунітетом. Тому для переведення з лабораторного рівня до клінічних випробувань потрібно досконало перевірити безпечність.

Це дослідження ще раз підкреслює потенціал, що криється у мікробіомі диких тварин. У світі вже існують приклади використання бактерій у терапії раку — наприклад, для лікування раку сечового міхура застосовується BCG-терапія (живі бактерії Mycobacterium bovis).

Водночас відкриття E. americana засвідчує, що незвідані мікробіоми нижчих хребетних — новий напрям для наукового пошуку. У разі подальших успішних досліджень бактерії з жаб можуть поповнити арсенал онкологічної терапії, знижуючи навантаження на організм та підвищуючи ефективність лікування.

Теж цікаво