Хоча дедалі більше людей переконані, що суспільство деградує — через зростання грубості, байдужості чи зниження моралі, — наука демонструє інше. Глобальні дослідження свідчать: більшість людей у понад 60 країнах дотримуються базових цінностей чесності, доброзичливості та співпраці. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого психологом Полом Генелом з Університету Ессекса у виданні The Conversation.
Що формує відчуття погіршення суспільства
Дедалі частіше лунає думка, що людська мораль слабшає. Зокрема, згідно з опитуванням 2025 року, 46% американців вважають, що грубість у поведінці зросла порівняно з періодом до пандемії. Подібні результати фіксуються у понад 60 країнах світу, де респонденти переконані: базова ввічливість і порядність відступають.
Однак ці уявлення не завжди відображають реальну картину. Психолог Пол Генел, дослідник з Університету Ессекса, аналізує, наскільки точними є наші уявлення про мораль інших людей. Його висновки свідчать: ми часто помиляємося, і це впливає на нашу соціальну активність, довіру до інших та участь у громадському житті.
Більшість людей досі чесні й добрі
У 2022 році міжнародне опитування 32 000 людей із 49 культурних груп показало: головними цінностями для респондентів залишаються лояльність, чесність і готовність допомагати. Найменш значущими — прагнення до влади та багатства. Такі пріоритети були стабільними протягом більш ніж 20 років, що підтверджують дані Європейського соціального опитування (ESS) — масштабного дослідницького проєкту, що аналізує соціальні зміни у понад 30 європейських країнах із 2002 року.
Дослідження також показали, що моральні орієнтири подібні незалежно від освіти, релігії, гендеру чи країни проживання. Наприклад, погляди демократів і республіканців у США у 2021–2023 роках, а також виборців «Leave» і «Remain» під час Brexit у 2016–2017 роках, виявилися значно ближчими, ніж прийнято вважати. Ці дані суперечать поширеним уявленням про глибоку моральну та політичну поляризацію.
Люди частіше допомагають, ніж шкодять
Наукові спостереження за реальною поведінкою людей підтверджують висновки про стабільність моралі. Наприклад, у дослідженні 2020 року, проведеному в Нідерландах, Південно-Африканській Республіці та Великій Британії, проаналізовано відео громадських конфліктів. У 90% випадків, коли були присутні свідки, хтось із них втручався, щоби допомогти.
У ще більш ризикованих ситуаціях — під час терактів або нападів із ножем — фіксуються випадки самопожертви й допомоги незнайомцям. Це свідчить про глибоко вкорінену готовність до солідарності навіть у критичних обставинах.
Інше показове дослідження, опубліковане у журналі Science у 2019 році, перевіряло реакцію на знайдені гаманці у 40 країнах. Виявилося, що гаманці з готівкою повертали частіше, ніж порожні, а ті, що містили більше грошей — ще частіше. Це свідчить, що люди співпереживають і зважають на потенційні втрати власника.
У 2023 році у міжнародному експерименті 200 учасникам із семи країн надали по 10 000 доларів із мінімальними обмеженнями на використання. У середньому понад 4 700 доларів було витрачено на допомогу іншим людям, а близько 1 700 — пожертвувано на благодійність. Експеримент був ініційований дослідницькою групою на чолі з професором Ендрю Левіном (Harvard University) і довів високий рівень просоціальної поведінки за відсутності зовнішнього тиску.
Роль медіа та соцмереж у формуванні песимізму
Попри наведені факти, у багатьох людей зберігається відчуття, що суспільство деградує. Однією з причин є висока концентрація негативних новин. За дослідженням Pew Research Center, негативні новини частіше потрапляють у стрічки користувачів, ніж позитивні. Це ж стосується і соціальних мереж, де тривожний контент активніше поширюється.
Крім того, у цифровому просторі надмірно представлені крайні політичні позиції та дезінформація. Зокрема, дослідження MIT показало, що боти з Росії та інших країн можуть створювати викривлену картину суспільного настрою, спрямовану на поляризацію думок.
Усе це сприяє спотвореному сприйняттю реальності: ми частіше бачимо приклади девіантної, ніж нормальної або альтруїстичної поведінки.
Як уявлення про людей впливають на нас
Наслідки помилкових уявлень про суспільство — не лише психологічні. Люди, які вважають, що інші керуються лише егоїзмом, менш схильні голосувати, брати участь у волонтерстві чи підтримувати громадські ініціативи. Зниження рівня довіри веде до соціальної ізоляції, апатії та втрати громадянської активності.
Водночас численні експерименти підтверджують: коли людям демонструють, що інші поділяють схожі моральні орієнтири, — це підвищує довіру, надію та бажання взаємодіяти. Прості розмови з іншими, участь у місцевих подіях, спостереження за добрими прикладами — усе це зміцнює відчуття єдності й людяності.
Думка про моральний занепад часто не підтверджується фактами. Проте якщо суспільство віритиме в деградацію і перестане діяти з позиції добра — тоді занепад може стати самореалізованим пророцтвом. Наукові дані свідчать: більшість людей прагне справедливості, допомоги та чесності. Підтримка волонтерських ініціатив, участь у житті громади та поширення прикладів доброчесності — це способи зберегти моральну стабільність і вплинути на позитивні зміни.
