Астероїд 2024 YR4 має близько 4% імовірності зіткнутися з Місяцем 22 грудня 2032 року. У разі такого сценарію удар може стати найпотужнішим за всю історію інструментальних спостережень місячних зіткнень і дати унікальні наукові дані про будову та еволюцію супутника Землі. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікований у препринті на «arXiv».
Місячна траєкторія астероїда 2024 YR4
Астероїд 2024 YR4 — навколоземний об’єкт, виявлений наприкінці 2024 року в межах програм автоматизованого спостереження за потенційно небезпечними тілами. За попередніми оцінками, його діаметр становить близько 60 метрів, однак ці дані можуть уточнюватися в міру накопичення нових спостережень. Орбітальні розрахунки, виконані за допомогою інструментів Європейського космічного агентства, показують, що 22 грудня 2032 року астероїд може пройти на критично малій відстані від Місяця.
Імовірність зіткнення наразі оцінюється у 4%. Для широкої аудиторії це може здаватися незначною цифрою, однак у планетарній обороні такі значення вважаються нетипово високими. Зазвичай ризики зіткнення для об’єктів подібного розміру вимірюються частками відсотка або навіть тисячними долями. Саме тому астероїд 2024 YR4 привернув підвищену увагу дослідників і став предметом окремого наукового аналізу.
Потенційний удар і його енергія
Згідно з моделюванням, у разі зіткнення астероїд 2024 YR4 вдарить по поверхні Місяця з енергією, еквівалентною вибуху термоядерного заряду середньої потужності. Йдеться саме про енергію удару, а не про ядерний вибух у прямому сенсі. За оцінками дослідників, цей показник приблизно на шість порядків, тобто в мільйон разів, перевищує енергію найбільшого підтвердженого місячного удару 2013 року, спричиненого значно меншим метеороїдом.
У результаті зіткнення на поверхні Місяця може утворитися кратер діаметром близько одного кілометра та глибиною від 150 до 260 метрів. У його центрі, за розрахунками, сформується басейн розплавленої породи товщиною до 100 метрів. Такий масштаб події робить можливий удар не лише видовищним, а й винятково цінним для перевірки теоретичних моделей формування ударних кратерів.
Нові дані про геологію та внутрішню будову Місяця
Однією з ключових наукових можливостей, пов’язаних із потенційним ударом, є спостереження за процесом охолодження розплавленої місячної породи. Протягом кількох днів після зіткнення поверхня кратера залишатиметься гарячою, що дозволить інфрачервоним обсерваторіям, зокрема James Webb Space Telescope, зібрати унікальні дані про теплові властивості місячних матеріалів.
Порівняння нового кратера з іншими ударними структурами на Місяці допоможе уточнити хронологію бомбардування супутника Землі та краще зрозуміти умови, у яких формувалася його поверхня. Такі дані є важливими не лише для місячної науки, а й для дослідження еволюції кам’янистих тіл у всій Сонячній системі.
Місяцетрус як «природний томограф»
Окрім геологічних наслідків, удар астероїда 2024 YR4 може спричинити глобальний місяцетрус магнітудою близько 5,0. Це потенційно найпотужніший місяцетрус, зафіксований сучасними приладами. Сейсмічні хвилі від такого явища поширяться всією товщею Місяця, що дасть змогу дослідникам вивчити його внутрішню будову.
На відміну від штучних вибухів або локальних експериментів, природний удар такого масштабу забезпечує рівномірне «просвічування» внутрішніх шарів супутника. З огляду на плани повернення автоматичних і пілотованих місій на Місяць, до 2032 року кількість сейсмометрів на його поверхні може зрости, що значно підвищить наукову цінність подібного явища.
Уламки, метеорний дощ і межі ризику для Землі
Частина матеріалу, викинутого під час удару, за модельними оцінками, може досягти Землі. Йдеться приблизно про 400 кілограмів уламків, однак дослідники наголошують, що це попередні розрахунки, а не точний прогноз. Більшість цих фрагментів будуть дрібними та згорять в атмосфері, не становлячи прямої загрози для людей.
Водночас у піковий період, який очікують наприкінці 2032 року, інтенсивність метеорного потоку може сягати до 20 мільйонів метеорів на годину. Для ясності варто зазначити, що переважна більшість із них — це мікрочастинки, тоді як більших болідів може бути від кількох десятків до кількох сотень на годину. Основні ризики у цьому сценарії пов’язані не з поверхнею Землі, а з навколоземною орбітою та супутниковими системами.
Відхилення астероїда чи унікальний експеримент
Через потенційні загрози для супутникових угруповань і ризик утворення додаткових орбітальних уламків деякі космічні агентства вже обговорюють можливість місії з відхилення астероїда 2024 YR4. Остаточне рішення поки що не ухвалене, адже імовірність зіткнення залишається відносно низькою і може змінюватися з появою нових даних.
Таким чином, перед науковою спільнотою постає дилема: запобігти можливим ризикам або дозволити природному процесу відбутися й отримати безпрецедентний обсяг наукової інформації. Обидва сценарії мають як переваги, так і обмеження, і вибір між ними, ймовірно, стане предметом дискусій упродовж наступних років.
