Вчені виявили, що звуки кашалотів можуть мати складну структуру, яка частково нагадує принципи людської мови. Дослідження опублікували 15 квітня 2026 року в журналі Proceedings of the Royal Society B. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження. Аналіз показав наявність закономірностей у кліках кашалотів, які можуть свідчити про складну систему комунікації.
Комунікація кашалотів давно привертає увагу науковців, адже ці морські ссавці живуть у складних соціальних групах і активно взаємодіють між собою. Нове дослідження показує, що їхні звуки — так звані «коди» (від англ. codas) — мають внутрішню структуру і не є випадковими сигналами. Коди — це короткі серії клацань, які кашалоти використовують саме для спілкування, на відміну від ехолокації, що допомагає їм орієнтуватися у просторі.
Науковці проаналізували тисячі таких сигналів і дійшли висновку, що вони підпорядковуються певним закономірностям. Це означає, що кашалоти можуть змінювати свої звуки залежно від ситуації або контексту. Водночас дослідники підкреслюють: наразі йдеться саме про складну систему комунікації, а не про повноцінну мову в людському розумінні.
Структура звуків кашалотів і що в ній незвичного
Дослідження показало, що звукові сигнали кашалотів мають кілька рівнів організації. Вчені умовно виділили різні типи код залежно від їхньої тривалості та ритму. У межах цього дослідження їх позначили як «a-коди» та «i-коди». Такий поділ не є універсальним для всієї науки, але допомагає описати відмінності між сигналами.
Дослідники також звернули увагу на явище, яке в лінгвістиці називають «коартикуляція». Українською це слово використовується і є коректним терміном. Воно означає, що сусідні звуки впливають один на одного під час формування сигналу. Простішими словами, окремі «клацання» у кодах не є повністю незалежними — вони змінюються залежно від того, які звуки стоять поруч.
Саме ця властивість і привернула увагу науковців, адже вона частково нагадує принципи побудови людського мовлення. У людській мові звуки також взаємодіють між собою, утворюючи слова та фрази. Однак у випадку кашалотів поки що невідомо, чи мають ці комбінації конкретні значення.
Чи можна говорити про «мову кашалотів»
Попри гучні формулювання, дослідники наголошують: говорити про повноцінну «мову кашалотів» наразі передчасно. У науці мова передбачає не лише структуру, а й наявність значення — здатність передавати конкретні повідомлення, ідеї чи абстрактні поняття.
У випадку кашалотів вчені поки що не розшифрували значення їхніх сигналів. Тобто ми не знаємо, «про що» саме вони «говорять». Саме тому коректніше використовувати терміни «комунікація кашалотів» або «система сигналів», а не «мова».
Водночас результати дослідження свідчать, що ці сигнали не випадкові. Вони можуть містити інформацію, яку ще належить зрозуміти. Це відкриває перспективи для подальших досліджень, зокрема із застосуванням штучного інтелекту.
Як досліджують комунікацію кашалотів і навіщо
У дослідженні брала участь команда проєкту CETI (Cetacean Translation Initiative), яка займається аналізом звуків кашалотів за допомогою сучасних технологій. Вчені використовують великі масиви аудіоданих і алгоритми машинного навчання, щоб виявити закономірності у сигналах.
Мета таких досліджень — зрозуміти, як саме кашалоти передають інформацію. Це може допомогти краще вивчити їхню поведінку, соціальні зв’язки та спосіб життя. Крім того, подібні дослідження мають ширше значення для науки, адже дозволяють по-новому подивитися на природу комунікації в тваринному світі.
Водночас науковці підкреслюють обмеження дослідження: наявність структури ще не означає наявність мови. Це лише перший крок до розуміння того, як працює комунікація кашалотів. Подальші дослідження мають показати, чи пов’язані ці сигнали з конкретними значеннями.
