Астрономи виявили одну з найдавніших і найменш збагачених «металами» зір у Чумацькому Шляху — SDSS J0715-7334, яка сформувалася на ранніх етапах існування Всесвіту. Її дослідили науковці Чиказького університету за допомогою огляду Sloan Digital Sky Survey. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Що відомо про зорю SDSS J0715-7334
Зоря SDSS J0715-7334 є однією з найменш збагачених важкими елементами серед усіх відомих на сьогодні. В астрономії «металами» називають усі хімічні елементи важчі за гелій, і саме їхня кількість допомагає визначити, наскільки «давньою» є зоря. Чим менше таких елементів — тим ближче її походження до перших етапів розвитку Всесвіту.
Ця зоря містить лише близько 0,005% «металів» від рівня Сонця. Це один із найнижчих показників, які коли-небудь фіксували астрономи. Такий склад означає, що вона сформувалася з речовини, яка майже не зазнала впливу попередніх поколінь зір.
Сьогодні SDSS J0715-7334 перебуває на завершальному етапі свого життя — це так званий «червоний гігант», тобто зоря, яка вичерпала основні запаси водню і значно збільшилася у розмірах. Саме тому її можна спостерігати навіть попри її давність.
Цікаво, що зорю відкрили майже випадково: студенти під час навчальних спостережень звернули на неї увагу і замість запланованих 10 хвилин досліджували її кілька годин. Саме це дозволило виявити її унікальні властивості.
Чому ця зоря допомагає зрозуміти ранній Всесвіт
Після Великого вибуху Всесвіт складався переважно з водню і гелію. Перші зорі, які з’явилися пізніше, створили важчі елементи — наприклад, вуглець, кисень і залізо. Ці елементи поширювалися у космосі після вибухів наднових і ставали «будівельним матеріалом» для нових поколінь зір.
Однак самі перші зорі — так звані зорі «третього покоління» — досі не вдалося безпосередньо побачити. Вважається, що вони були дуже масивними і існували недовго. Тому вчені досліджують наступні покоління зір, щоб зрозуміти, якими були їхні попередники.
SDSS J0715-7334 є важливим об’єктом саме тому, що її склад дуже близький до первісного. Вона фактично зберегла «хімічний підпис» раннього Всесвіту. Це дозволяє науковцям реконструювати процеси, які відбувалися понад 13 мільярдів років тому.
Особливу увагу дослідників привернув надзвичайно низький вміст вуглецю. Зазвичай цей елемент допомагає газу охолоджуватися, що необхідно для формування нових зір. У цьому випадку його майже немає, що робить походження зорі нетиповим.
Як могла сформуватися ця зоря
Через брак вуглецю науковці припускають, що зоря утворилася за незвичним сценарієм. Замість звичного механізму охолодження газу могли діяти дрібні частинки космічного пилу — залишки вибухів перших зір.
Такий механізм вважається рідкісним і раніше спостерігався лише один раз . Це означає, що формування зір у ранньому Всесвіті могло відбуватися різними шляхами, а не лише за одним сценарієм, як припускали раніше.
Таким чином, SDSS J0715-7334 допомагає розширити наукові уявлення про те, як саме виникали перші зорі. Вона демонструє, що навіть незначні домішки речовини могли суттєво впливати на процеси формування.
Походження зорі та нові напрямки досліджень
Аналіз руху SDSS J0715-7334 показує, що вона, ймовірно, походить не з Чумацького Шляху, а з Великої Магелланової Хмари — невеликої галактики-супутника нашої . Згодом вона могла бути «захоплена» гравітацією нашої галактики.
Це відкриття має важливе значення для майбутніх досліджень. Вчені припускають, що саме у таких менших галактиках може бути більше подібних «давніх» зір, ніж у Чумацькому Шляху.
Подальші спостереження допоможуть перевірити цю гіпотезу і краще зрозуміти, як формувалися галактики у ранньому Всесвіті. Наразі дослідники наголошують, що це лише перший крок, і попереду ще багато відкриттів.
