15-16 березня команда Науково-дослідної лабораторії «Архаїка» разом із кафедрою археології та музеєзнавства КНУ ім. Т. Шевченка розпочала оцифрування Межиріцької пізньопалеолітичної стоянки в Черкаській області. Це одна з найвідоміших археологічних пам’яток України, що датується 13 тис. до н.е.
Проєкт є частиною «Ukrainian Heritage Digitization and Dissemination Initiative», що вже дозволило створити понад 200 цифрових моделей археологічних артефактів. Проте через припинення фінансування з боку США подальші роботи опинилися під загрозою. КРВ.медіа поспілкувалося з представниками проєкту, тож нижче зібрали відповіді на більшість запитань, які можуть у вас виникнути.
Кам’яна Могила – унікальна пам’ятка наскального мистецтва українського степу
Пагорб із піщаникових плит (19 м заввишки) містить печери та археологічні місця з 68 наскальними зображеннями та сотнями петрогліфів, що датуються від мезоліту до сучасності. Нині окупований росіянами та під загрозою знищення.
Процес оцифровування пам’яток
Оцифрування Межиріцької стоянки
Навіщо це потрібно?
Межиріцька стоянка — одна з унікальних археологічних пам’яток світу. Тут було виявлено чотири житлові конструкції, створені з кісток мамонтів. Саме четверте житло, що зберігається in situ, зараз оцифровується для довготривалого моніторингу та наукових досліджень.
3D-сканування дозволить:
- зафіксувати стан пам’ятки у цифровому форматі;
- створити її віртуальну модель для досліджень;
- зберегти унікальний археологічний об’єкт для майбутніх поколінь.
Результати роботи будуть доступні у відкритому доступі на платформі Sketchfab лабораторії «Архаїка».
Чим унікальна Межиріцька стоянка?
Межиріч є унікальним майданчиком для археологічних досліджень та викладання природничих методів. Тут на глибині 2,5-3 метри збереглися культурні шари, а серед артефактів – вироби з каменю, предмети з кістки, бивня мамонта та рогу.
Ця пам’ятка є однією з небагатьох, де знайдені житлові конструкції, збудовані з кісток мамонта, що датуються 17-14 тис. років тому. Подібні стоянки в Україні є лише у Мізині, Добранічівці, Гінцях та Межирічі. Саме Межиріч став ключовим у визначенні межиріцької культури.
На стоянці виявлено чотири житлові конструкції, зокрема одну, реконструйовану академіком І.Г. Підоплічком. Четверте житло, знайдене у 1976 році, було збережене для майбутньої музеєфікації та нині розташоване в ангарі in situ.
Нині триває оцифрування пам’ятки, що дозволить створити її цифрову модель для моніторингу та досліджень. Проте процес може опинитися під загрозою через брак фінансування. Цифрова модель відкриє нові можливості для вивчення унікальної стоянки та допоможе її зберегти для майбутніх поколінь.
Україна не єдина країна, що застосовує 3D-сканування для збереження археологічної спадщини. У багатьох країнах оцифрування стало частиною державної політики та музейної практики.
Франція: цифрова реконструкція печери Ласко
Печера Ласко, відкрита у 1940 році, є одним із найвідоміших археологічних об’єктів Франції. Її стіни вкриті наскельними малюнками, створеними приблизно 17 тисяч років тому. Однак через загрозу пошкодження відвідувачами печеру закрили у 1963 році.
Для збереження та демонстрації цього унікального мистецтва було створено кілька цифрових та фізичних реплік:
- Lascaux II – перша копія печери, відкрита у 1983 році, що відтворює частину оригінального комплексу.
- Lascaux IV – сучасний центр, відкритий у 2016 році, який використовує новітні 3D-технології для створення точної цифрової копії печери та інтерактивних віртуальних турів.
Ці заходи дозволяють науковцям та широкій аудиторії досліджувати наскельне мистецтво без ризику пошкодження оригіналу.
Печера Ласко
Італія: цифрове сканування Помпеї
Стародавнє місто Помпеї, зруйноване виверженням Везувію у 79 році н.е., є важливим археологічним об’єктом, що привертає увагу вчених з усього світу. Сучасні технології, включаючи 3D-сканування та ГІС (геоінформаційні системи), допомагають дослідникам детально вивчати структуру міста та його планування.
Дослідники створили детальну цифрову модель Помпеї, яка дозволяє:
✔ аналізувати стан будівель та моніторити їхнє руйнування;
✔ відтворювати просторові дані для досліджень і реставраційних робіт;
✔ забезпечувати доступ до історичної спадщини через віртуальні тури.
Цифрове сканування Помпеї
Сирія та Ірак: відтворення зруйнованих пам’яток
Через збройні конфлікти в цих країнах багато історичних пам’яток були знищені.
Міжнародні організації, такі як «The Million Image Database» та «The Institute for Digital Archaeology», активно займаються 3D-скануванням і цифровим збереженням архітектурних об’єктів, включаючи Пальміру в Сирії.
Пальміра, Сирія
США: цифровий архів корінних народів
Інституції, такі як Smithsonian Institution, використовують 3D-сканування для оцифрування артефактів корінних народів Америки.
Це допомагає у збереженні культурної спадщини та створенні інтерактивних музейних експозицій.
Підтримайте існування
українськомовного медіа про науку та технології КРВ.медіа
Що вдалося зробити і що під загрозою?
У межах проєкту вже створено понад 200 моделей археологічних артефактів, зокрема дві великі конструкції: катакомби Молдаванки в Одесі та будівля Одеського археологічного музею. Три установи (Одеський археологічний музей, Інститут археології НАН України, КНУ ім. Т. Шевченка) отримали обладнання та знання для подальшої цифровізації колекцій.
Проте через призупинення фінансування з боку США під загрозою залишаються:
- забезпечення ще трьох установ необхідними ресурсами;
- створення додаткових 180 цифрових моделей;
- випуск методичних посібників із лазерного сканування українською мовою;
- публікація наукових збірок з 3D-моделювання спадщини;
- запуск віртуальної виставки археологічних знахідок.
Попри фінансові труднощі команда продовжує роботу та шукає можливості для залучення нових ресурсів. У майбутньому можливе розширення ініціативи через альтернативні джерела фінансування.
Раніше ми також писали про ДНК-дослідження: ямники з України — пращури половини людства
