Підтримайте існування
українськомовного медіа про науку та технології КРВ.медіа
У китайському регіоні Сіньцзян археологи знайшли унікальне поховання молодої жінки з почервонілими зубами — вони виявили на них сліди кіноварі. Це перший у світі науково підтверджений випадок навмисного фарбування зубів токсичним мінералом ще за життя людини. Про це повідомляє команда дослідників під керівництвом Сен Ю з Цзиліньського університету.
Що таке кіновар?
Кіновар — це мінерал, який складається з сульфіду ртуті (хімічна формула: HgS). Він має яскраво-червоний або червоно-оранжевий колір і з давніх часів використовувався як пігмент під назвою «вермільйон».
Основні характеристики
-
Колір: яскраво-червоний.
-
Склад: сульфід ртуті (HgS).
-
Токсичність: дуже токсичний через вміст ртуті, особливо при вдиханні пилу або потраплянні в організм.
-
Використання в історії: кіновар широко застосовувалась у живопису, поховальних обрядах, алхімії, а також в релігійних або шаманських практиках.
-
Походження: природно трапляється в родовищах по всьому світу, особливо у Китаї, Іспанії, Перу та Італії.
Кіновар
Хто така «Червона принцеса» і чому її вважають особливою
Поховання, виявлене на цвинтарі Шенцзіндянь у Сіньцзяні, датується періодом 2200–2050 років тому. У могилі археологи знайшли рештки чотирьох осіб, серед яких була молода жінка віком приблизно 20–25 років. Її прозвали «Червоною принцесою Шовкового шляху» — не через підтверджений аристократичний статус, а через винятковість знахідки.
Найбільше вчених зацікавили зуби жінки: на них виявили яскраво-червоні сліди. Після серії досліджень, зокрема за допомогою раманівської спектроскопії та рентгенофлуоресцентного аналізу, було встановлено, що це саме кіновар — мінерал ртуті сірчистої, відомий своєю токсичністю. Додатково було підтверджено, що забарвлення було не наслідком впливу ґрунту, а навмисним — зробленим ще за життя жінки.
Червоний колір, шаманізм і краса: можливі мотиви фарбування
Дослідники вважають, що кіновар була нанесена на зуби із використанням білкової речовини — можливо, на основі яєчного білка, молока або колагену. Це підтверджує аналіз з використанням фур’є-спектроскопії (FTIR). У Стародавньому Китаї подібні речовини широко використовувалися як сполучні для фарб.
Причини такого забарвлення наразі залишаються незрозумілими. Однак червоний колір вважається важливим і сприятливим у китайській культурі, а також мав особливе значення у шаманських практиках. Кіновар застосовували у ритуалах, традиційній медицині, а іноді — як психоактивну речовину.
Інша гіпотеза — косметична: у деяких культурах пізніше поширилось затемнення зубів як символ краси чи статусу. Тож можливо, червоні зуби цієї жінки свідчили про її особливе становище у спільноті або належність до окремої культурної групи.
Кіновар як предмет розкоші
Цінність знахідки також полягає у тому, що кіновар не є місцевим ресурсом для Сіньцзяну. Найближчі природні родовища цього мінералу розташовані у Центральному Китаї, на Близькому Сході та в Європі. Тобто, речовину довелось транспортувати Шовковим шляхом, що свідчить про участь у торгівельних мережах і, ймовірно, про високий соціальний статус особи, яка мала до неї доступ.
На думку вчених, таке використання рідкісної і дорогої речовини, ще й у токсичному вигляді, могло бути свідомим виявом належності до особливої касти або виконання певної духовної функції. Хоча наразі це єдина така знахідка у світі, вона відкриває нові питання про уявлення про красу, ритуали й торгівлю у давніх культурах Центральної Азії.
Раніше ми також писали, що археологи розгадали таємницю, чому іберійці вбивали цвяхи у черепи
