Підписуйтеся на КРВ.медіа:
Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | FB | TikTok | YouTube
У заповіднику Коколопорі (ДР Конго) вчені з Цюрихського та Гарвардського університетів зафіксували у популяції бонобо здатність комбінувати звуки за принципом композиційності — ключової властивості людської мови. Вперше дослідникам вдалося описати значення всіх звуків бонобо та з’ясувати, що деякі їхні поєднання мають складну, «нетривіальну» семантику.
Композиційне спілкування бонобо виявилось подібним до мови людей
Композиційність, тобто вміння поєднувати елементи мови у змістовні структури, — ключова риса людської мови. Наприклад, у фразі «пекти раків» значення не витікає з прямого змісту окремих слів, а формується через культурну або ситуаційну інтерпретацію. Це називається нетривіальною композиційністю.
Довгий час вважалося, що така форма комунікації притаманна виключно людям. Проте нещодавні дослідження показали, що найближчі до людини примати — шимпанзе (Pan troglodytes) та бонобо (Pan paniscus) — демонструють ознаки складного спілкування не лише через жести, а й вокально.
Як досліджували спілкування бонобо у дикій природі
У заповіднику в Демократичній Республіці Конго вчені спостерігали за дикою популяцією бонобо протягом восьми місяців. Протягом цього періоду було записано понад 700 вигуків та їхніх послідовностей, а також задокументовано 300 різних контекстів, у яких ці звуки траплялися. До прикладу, фіксували, хто саме подавав сигнал, яка була реакція інших особин і які дії відбувалися у групі.
Виявилося, що бонобо регулярно комбінують окремі звуки — писк, скрик, ухкання, свист чи гарчання — в стійкі пари, у яких значення комбінації змінюється порівняно з окремими елементами. Ці звукові комбінації не є випадковими: вони відповідають конкретним соціальним або поведінковим ситуаціям.
Які комбінації виявили у спілкуванні бонобо
Дослідники ідентифікували кілька типів поєднань звуків, що вказують на нетривіальну композиційність — тобто ситуацію, коли значення фрази не можна вивести просто шляхом додавання значень окремих звуків.
Зокрема, три комбінації виявилися особливо показовими:
-
високе + низьке ухкання — окремо означають «зверніть увагу» та «збуджений стан», але разом використовуються, коли бонобо намагається припинити поведінку іншого члена групи;
-
свист + писк — застосовується у делікатних соціальних контекстах, таких як парування або демонстрація статусу;
-
писк-скрик + високе ухкання — вживається для координації дій групи перед спільним рухом або контактом з іншою групою.
Лише одна з проаналізованих комбінацій — писк із гарчанням — мала тривіальну композиційність, тобто її значення дорівнювало сумі частин. Решта трьох комбінацій підтверджують наявність у бонобо семантично змінених фраз, схожих на людські вислови.
Що це відкриття говорить про походження мови
Здатність комбінувати звуки у нетривіальні фрази — основа генеративності мови: вона дозволяє передавати нескінченну кількість змістів, використовуючи обмежену кількість одиниць. Той факт, що цю властивість продемонстрували бонобо — один із найближчих родичів людини, — змінює уявлення про винятковість людської мови.
На думку авторів, такі мовні структури могли існувати вже у спільного предка людини та бонобо 7–13 мільйонів років тому. Це означає, що еволюційні корені людської мови — глибші, ніж припускали раніше.
Також дослідники припускають, що складна вокальна поведінка бонобо може бути пов’язана з потребою координувати дії у соціальній групі — а це ще один можливий фактор, що стимулював еволюцію мовлення в людини.
Раніше ми також писали, що мозковий імплантат відтворює мовлення в режимі реального часу
