Підписуйтеся на КРВ.медіа:
Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | FB | TikTok | YouTube
На щорічній конференції Lunar and Planetary Science Conference 2025, що відбулася 10–14 березня у Вудлендсі (штат Техас, США), представили дослідження про здатність тихоходів виживати в екстремальних умовах космосу. Дослідження провели кандидатка в астронавти NASA Ізадора Арантеш та професор Жеанкарло Занатта з Федерального університету Ріу-Гранді-ду-Сул (Бразилія). Науковці вивчали білки, що захищають генетичний матеріал цих істот від ушкодження.
Тихоходи — мікроскопічні істоти з надздібностями
Тихоходи (лат. Tardigrada), відомі також як «водяні ведмеді», — це мікроскопічні безхребетні істоти, здатні виживати в надзвичайно суворих умовах. Їх виявляли в глибинах океану, серед арктичного льоду й навіть у відкритому космосі. Вони витримують температури від -271°C до понад 150°C, гігантський тиск, повне зневоднення та сильну іонізуючу радіацію.
Ці властивості роблять тихоходів ідеальним біологічним об’єктом для дослідження виживання у позаземних умовах. Саме цим зацікавилася команда дослідників з NASA та бразильського університету. Їхня мета — зрозуміти, як ці організми захищають свою ДНК та клітини, і чи можна використати ці механізми для захисту людей або створення нових технологій.
Білок Dsup: захист ДНК від радіації
У центрі дослідження — білок Dsup (скорочено від англ. Damage Suppressor). Цей білок формує навколо ДНК захисний бар’єр, що мінімізує ушкодження від радіації, зокрема зменшує кількість дволанцюгових розривів.
Команда застосувала програмне забезпечення Gromacs для моделювання поведінки білка Dsup на молекулярному рівні. Результати підтвердили його здатність розсіювати енергію радіації та стабілізувати генетичний матеріал.
Крім того, дослідники вивчали теплові шокові білки (HSP), які стабілізують клітинні білки в умовах температурного стресу, та антиоксидантні ферменти, що запобігають окисному пошкодженню. Усі ці елементи формують складну, багаторівневу систему захисту тихоходів від зовнішніх впливів.
Життя на Марсі, Європі та Титані
У своїй роботі науковці також зазначають, що здатність тихоходів витримувати екстремальні умови нагадує потенційні характеристики гіпотетичного життя на інших планетах та супутниках.
Марс, з його інтенсивною радіацією та епізодичною появою рідкої води, — одна з таких планет. А Європа (супутник Юпітера) та Титан (супутник Сатурна), ймовірно, мають підлідні океани, де можуть існувати форми життя в умовах екстремального холоду й тиску.
Зокрема, окремі дослідження вже розглядають стійкість білків у водно-амонієвих сумішах, які теоретично можуть існувати на Титані. Аналізуючи поведінку білків тихоходів, дослідники можуть будувати гіпотези про можливі шляхи виживання життя за межами Землі.
Результати дослідження відкривають двері до застосування механізмів тихоходів у біотехнологіях. Йдеться про можливість створення:
-
клітин людини, стійких до радіації (наприклад, для тривалих космічних місій);
-
технологій захисту організму від холоду або окисного стресу;
-
рослин, що виживатимуть у надзвичайно сухих або холодних кліматах.
Ізадора Арантеш та Жеанкарло Занатта підкреслюють, що ці дослідження мають як практичне, так і теоретичне значення. Вони допомагають розширити уявлення про межі виживання життя та водночас пропонують нові інструменти для вирішення глобальних викликів на Землі.
Раніше ми також писали, що вчені створили кіборгів-тарганів для рятувальних місій
