Підписуйтеся на КРВ.медіа:
Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | FB | TikTok | YouTube
Пір’я вухатих сов (Asio otus) може світитися під ультрафіолетовим світлом – і це не просто візуальний ефект. Дослідження, проведене командою з Університету Дрекселя та Північного Мічиганського університету, засвідчило, що флуоресцентні пігменти в пір’ї цих птахів змінюються залежно від віку, статі та розмірів тіла. Результати ставлять нові запитання про функцію таких пігментів і розширюють уявлення про пташине забарвлення, повідомляє KRV.media з посиланням на дослідження.
Світіння пір’я сов: що розкриває ультрафіолет
Флуоресценція у вухатих сов
Хімія, що говорить про вік
У 2020 році команда під керівництвом аспірантки Емілі Ґріффіт дослідила 99 вухатих сов, виловлених на орнітологічній станції Whitefish Point в американському штаті Мічиган. Зразки пір’я птахів аналізували за допомогою флуорометра для визначення концентрації двох флуоресцентних речовин — копропорфірину III та протопорфірину IX. Ці сполуки мають здатність світитися рожевим кольором під дією ультрафіолету, хоча залишаються невидимими в денному світлі.
Пігменти руйнуються із часом та під дією сонячного випромінювання, тому їх концентрація може слугувати індикатором біологічного віку птаха. У рамках дослідження фіксувались також антропометричні дані: вага, довжина крил і хвоста, а також колір пір’я.
Вік і стать як ключ до флуоресценції
Результати показали, що дорослі сови мали значно більше флуоресцентних пігментів, ніж молоді особини. Ймовірно, це пов’язано з тим, що молоді птахи ще не встигли накопичити достатній рівень порфіринів (флуоресцентних сполук) у пір’ї.
Стать також відіграє суттєву роль. Самки мали вищу концентрацію пігментів, ніж самці, що суперечить традиційній гіпотезі про те, що яскраві ознаки слугують переважно для приваблення самцями партнерок.
Темніше пір’я, яке переважно мають самиці, світилось під ультрафіолетом яскравіше — це підтвердило залежність пігменту від статі. Птахи з пір’ям середнього забарвлення мали й середній рівень флуоресценції. Це свідчить про поступовий, спектральний характер цієї ознаки, а не чіткий поділ на дві категорії. Інакше кажучи, флуоресценція змінюється як шкала — поступово, а не стрибком. Це нагадує перехід кольору від світлого до темного, без різких меж.
Зв’язок між флуоресценцією та розмірами тіла
Науковці також вивчили, як флуоресцентні властивості пір’я змінюються залежно від розмірів птаха. У самців і дрібніших самиць (ред. самиці вухатої сови зазвичай мають більшу масу тіла, довші крила і загалом більші розміри) — чим більшою була вага, тим більше в пір’ї було флуоресцентного пігменту. Але у великих самиць такої залежності не спостерігалося.
Це може вказувати на ефект насичення: після досягнення певного розміру птах уже не може накопичити більше пігменту, ніж його пір’я здатне утримати. Це підкреслює складність взаємодії фізіологічних і біохімічних чинників у формуванні зовнішніх ознак.
Чи слугує світіння пір’я привабою для партнера?
Раніше вважалося, що яскравість пір’я у птахів еволюціонувала як інструмент сексуального добору. Проте результати дослідження вухатих сов ставлять це під сумнів. Попри те, що самці виконують шлюбні польоти, саме самки мають більше флуоресцентних пігментів.
Дослідники припускають, що флуоресценція не обов’язково пов’язана з візуальним сигналом. З огляду на нічний спосіб життя сов і обмежену здатність сприймати УФ-світло іншими особинами, така ознака може мати зовсім іншу функцію.
Вухата сова (Asio otus)
Пігменти та терморегуляція: ще одна гіпотеза
Одна з версій, яку пропонують вчені, — це участь пігментів у терморегуляції. Порфірини, як відомо, здатні поглинати й відбивати випромінювання. У пташиних яйцях, наприклад, протопорфірин IX допомагає зберігати тепло.
Подібний механізм може діяти і в самиць сов, які проводять багато часу на гнізді в прохолодні весняні ночі. У цьому разі підвищений рівень пігментів може слугувати адаптацією до утримання тепла. Самці, які частіше перебувають у русі та полюють, такої потреби не мають.
Дослідження команди Ґріффіт відкриває нові горизонти для орнітології. Автори наголошують, що варто розширити спектр досліджень на інші види та вивчити, як флуоресцентні пігменти взаємодіють з меланіном, який відповідає за базове забарвлення.
Також потрібно створити методики для оцінки швидкості деградації пігментів, з’ясувати, чи сприймають сови ці ознаки візуально, та чи відіграють вони роль у комунікації, виживанні або обох процесах одночасно.
Пір’я, що світиться, – не лише естетичне явище, а й можливе джерело цінної інформації про біологічні процеси, які ми тільки починаємо розуміти.
Раніше ми також писали, що таке еволюція і як вона працює: простими словами про природний добір
