Підписуйтеся на КРВ.медіа:
Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | FB | TikTok | YouTube
Міжнародна команда вчених попереджає: через арктичне потепління з вічної мерзлоти можуть бути вивільнені тисячолітні бактерії та віруси. Ці мікроорганізми, що залишались замороженими, потенційно здатні спричинити спалахи інфекційних захворювань, зокрема бруцельозу, туляремії та E. coli. Про це йдеться в огляді на Earth.com, складеному на основі міждисциплінарного дослідження за участі науковців із Канади, Аляски, Гренландії та північної Європи — передає КРВ.медіа з посиланням на дослідження.
Вічна мерзлота як джерело стародавніх патогенів
Вічна мерзлота охоплює великі території Арктики та раніше залишалась стабільно замороженою. З підвищенням глобальної температури вона починає інтенсивно танути, вивільняючи органічні залишки — зокрема і давні мікроорганізми. Серед них можуть бути бактерії та віруси, які перебували в неактивному стані протягом тисячоліть.
Кандидат наук з Університету Шарджі Халед Мегаґед Абасс наголошує, що мова може йти не лише про відомі хвороби, а й про патогени, з якими сучасне людство ніколи не стикалося. У разі повторної активізації такі мікроорганізми можуть становити загрозу як для арктичної фауни, так і для місцевого населення. Через відсутність імунітету до подібних інфекцій вони становлять серйозний ризик.
Білий ведмідь
Кліматичні зміни й індустріалізація Півночі
Окрім кліматичних змін, значного впливу набуває посилення людської активності в Арктиці. Танення льодовиків відкриває нові морські шляхи, забезпечує доступ до ресурсів і стимулює розвиток судноплавства, туризму та видобувної промисловості. Це створює економічні можливості, але водночас підвищує ризик контакту з мікроорганізмами, які раніше були ізольовані від зовнішнього світу.
Вчені наголошують, що потенційні інфекції можуть поширюватися далеко за межі регіону через пересування людей і міграцію диких тварин. Як зазначає Абасс, «те, що відбувається в Арктиці, не залишається тільки в Арктиці».
Порушення екосистем і зміни в поведінці тварин сприяють зростанню ймовірності передачі збудників від тварин до людей — йдеться про так звані зоонозні хвороби, до яких належать, зокрема, й COVID-19.
Підхід One Health і запобігання ризикам
У дослідженні акцент зроблено на підході «One Health» — концепції, що розглядає людей, тварин і довкілля як єдину взаємопов’язану систему.
Автори закликають до тісної співпраці між ветеринарами, екологами, фахівцями з громадського здоров’я та представниками місцевих громад. Вони пропонують систематичний моніторинг дикої природи, аналіз джерел водопостачання та підвищення обізнаності населення щодо потенційних інфекційних загроз.
Окрему увагу варто приділяти традиційному знанню корінних народів. Їхні спостереження за поведінкою тварин та змінами в довкіллі можуть дати ранній сигнал про потенційні спалахи хвороб ще до того, як їх виявлять офіційні моніторингові системи. Використання локальної експертизи може стати важливим компонентом у системі превенції.
Прогалини в знаннях і виклики для епіднагляду
Попри актуальність проблеми, досі залишається низка прогалин у знаннях щодо того, як саме давні патогени поводяться в сучасних умовах. Зокрема, недостатньо вивчено, які віруси можуть зберігати життєздатність після танення мерзлоти, як вони взаємодіють з іншими мікроорганізмами або потрапляють у водне середовище.
Науковці наголошують на необхідності створення посилених систем епіднагляду, які дозволять оперативно виявляти та стримувати потенційні спалахи. Варто ідентифікувати найбільш уразливі території та групи населення, які можуть першими зіткнутися з новими інфекціями.
Наразі уряди, компанії, представники промисловості та охорони здоров’я починають звертати більше уваги на ці ризики. Пандемія COVID-19 активізувала інтерес до біобезпеки в умовах змін клімату.
Загрози у інших регіонах
Схожі процеси, як і в Арктиці, можуть відбуватися у високогірних районах або в Сибіру. Зокрема, у 2016 році в Якутії внаслідок танення мерзлоти спалахнула сибірка: тоді загинуло понад 2 000 оленів, постраждали й місцеві жителі.
Така ситуація демонструє, що вивільнення давніх мікроорганізмів — не гіпотетична загроза. Імовірність подібних випадків зростатиме із подальшим нагріванням клімату. Це може призвести до повторної появи хвороб, яких медицина більше не пам’ятає або ще ніколи не фіксувала.
Водночас дослідники розглядають ситуацію як можливість для адаптації. Ретельний моніторинг, інтеграція місцевих знань та міждисциплінарний підхід дозволять пом’якшити наслідки, підвищити стійкість громад і зберегти один із найбільш вразливих регіонів планети.
Раніше ми писали, що сибірка спричинила загибель гіпопотамів у ДР Конго
