Підписуйтеся на КРВ.медіа:
Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | FB | TikTok | YouTube
У центральній Швеції дослідники Шведського університету сільськогосподарських наук спільно зі Стокгольмським університетом виявили, що залишки заспокійливого препарату клобазаму, які потрапляють у водойми з очисних споруд, змінюють поведінку молодих особин атлантичного лосося під час їхньої міграції до Балтійського моря. Це показало масштабне польове дослідження, передає КРВ.медіа з посиланням на текст дослідників. Під впливом препарату риби швидше проходили гідротехнічні споруди і частіше досягали моря.
Клобазам змінює міграцію лосося
Препарати, які люди вживають для лікування тривожних розладів, безсоння чи інших станів, не зникають після потрапляння до організму. Більшість активних речовин виводяться з сечею й потрапляють у каналізацію. Однак очисні споруди часто не здатні повністю усунути ці хімічні сполуки, і вони зберігаються у стічних водах, а згодом — у річках, озерах і навіть в антарктичних водоймах.
На сьогодні у навколишньому середовищі виявлено близько тисячі різних фармакологічно активних речовин. Особливе занепокоєння викликає той факт, що рецептори, на які діють ці препарати в організмі людини — наприклад, ГАМК-рецептори в мозку — також присутні у тварин. Це означає, що навіть у низьких концентраціях ліки можуть впливати на дикі організми, змінюючи їхню фізіологію, розвиток, репродуктивну здатність і поведінку.
За даними міжнародного дослідження 2022 року, фармацевтичне забруднення виявлено у 94% із понад 250 проаналізованих річок у всьому світі.
Польовий експеримент у Швеції
Клобазам — заспокійливий препарат з групи бензодіазепінів, який застосовується для лікування тривожності та епілепсії. У дослідженні шведських вчених до молодих особин атлантичного лосося прикріплювали мікропередавачі та імплантати з повільним вивільненням клобазаму. Риб відстежували під час їхньої природної міграції з річки Дал до Балтійського моря.
Результати показали, що клобазам впливає на успішність міграції: більша частка піддослідних риб досягала моря, а сам процес займав менше часу. Особливо помітною була зміна під час проходження двох великих гідроелектростанцій, які зазвичай затримують або блокують риб.
Для розуміння цього ефекту дослідники провели додатковий лабораторний експеримент. Він показав, що клобазам змінює так звану зграйність — риби менш злагоджено реагували на присутність хижаків, демонструючи змінену соціальну взаємодію. Це може свідчити про вплив препарату на нейроповедінкові механізми й часткове зниження обережності.
Атлантичний лосось
Прискорена міграція: користь чи загроза?
Проходження гідроспоруд — один із найнебезпечніших етапів життя молоді лосося, адже потребує точного таймінгу та здатності уникати хижаків. Хоча прискорене проходження бар’єрів під впливом клобазаму може здаватися позитивним ефектом, науковці застерігають: будь-яке порушення природної поведінки може мати довготривалі наслідки.
Зміщення часу міграції, наприклад, може призвести до того, що риби потраплять у море в умовах, непридатних для виживання. Крім того, зміна поведінки в умовах ризику (наприклад, при контакті з хижаком) може збільшити смертність або змінити структуру популяції.
Таким чином, навіть, на перший погляд, «позитивні» впливи можуть спричинити небажані наслідки для екосистем, які залежать від синхронізованих біологічних процесів.
Атлантичний лосось проходить гідроспоруди
Як боротися з фармацевтичним забрудненням
Для зменшення впливу лікарських речовин на довкілля експерти пропонують декілька шляхів. Один із них — модернізація очисних споруд. Метод озонування, при якому через стічні води пропускають озон для окислення хімічних речовин, справді ефективний. Але для повного очищення стійких фармацевтичних сполук необхідно комбінувати озонування з іншими методами, такими як активоване вугілля або мембранні фільтри.
Ще один перспективний напрям — «зелена хімія». Йдеться про створення нових лікарських форм, які після потрапляння у довкілля швидко розкладаються або стають нетоксичними для живих організмів.
Також варто вдосконалювати систему утилізації медичних препаратів, щоб запобігти їх потраплянню у каналізацію. Законодавчі норми, просвітницькі кампанії для населення і реформи у фармацевтичній політиці — усе це частини комплексного підходу до розв’язання проблеми.
Раніше ми також писали, що у Японії випробовують ліки для вирощування зубів
