Підписуйтеся на КРВ.медіа:
Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | FB | TikTok | YouTube
Найбільший супутник Сатурна — Титан — вкритий ріками та озерами метану, має глибокий підповерхневий океан і багатий на органічні речовини. Саме це спонукало вчених з Аризонського та Гарвардського університетів вивчити ймовірність існування життя в екстремальних умовах. Вони змоделювали біоенергетичний потенціал Титана для простих мікроорганізмів і дійшли висновку, що навіть за сприятливих умов кількість життя там буде вкрай обмеженою. Про це пише КРВ.медіа (Космос), посилаючись на публікацію науковців.
Чи можливе життя на Титані
Титан привертає увагу науковців завдяки унікальному поєднанню природних умов — атмосфері, насиченій органікою, крижаній поверхні та наявності підповерхневого океану, глибина якого, за оцінками, може сягати до 485 км. Саме ця геохімія стала основою для гіпотез про можливе існування життя на цьому супутнику Сатурна.
У новому дослідженні, проведеному науковцями з Університету Аризони та Гарвардського університету, аналізується питання: чи можуть органічні сполуки, сформовані в атмосфері Титана, бути джерелом енергії для мікроорганізмів, які могли б існувати в океані під товщею льоду?
Антонен Аффголдер з кафедри екології та еволюційної біології Аризонського університету пояснив, що попри велику кількість органічних молекул на поверхні Титана, їхнє значення для підтримки життя часто переоцінюють. Основна проблема полягає в тому, що між поверхнею й океаном існує обмежений обмін речовинами. Це означає, що навіть великі запаси органіки можуть залишитися недоступними для потенційного життя в океані.

Живлення без кисню: як працює ферментація у моделі
Замість спекуляцій про невідомі біохімічні процеси, дослідники зосередились на найпростішому відомому метаболізмі — ферментації. Цей процес не потребує кисню і ґрунтується лише на переробці органічних сполук. Він, ймовірно, виник ще в найперших формах життя на Землі і використовується донині у процесах хлібопечення, бродіння та навіть гниття.
У центрі дослідження — гліцин, найпростіша з амінокислот. Це речовина, що є базовим «будівельним блоком» білків, тобто потенційним джерелом енергії для примітивних мікроорганізмів. Гліцин часто виявляють у кометах, астероїдах і протопланетних хмарах — отже, він цілком міг утворитися й на Титані.
Науковці припустили, що гліцин із поверхні може досягати океану Титана завдяки метеоритним ударам. Ці удари локально розплавляють крижану оболонку, дозволяючи органічним речовинам проникати в підлідні шари. Водночас наукові моделі припускають, що сам океан Титана складається з води з розчиненим аміаком, що дозволяє йому залишатися рідким при дуже низьких температурах.
Мізерна біосфера: лише кілька кілограмів життя
Результати біоенергетичного моделювання вказують на те, що навіть у найкращому сценарії кількість живої біомаси на Титані не перевищує кількох кілограмів. Це еквівалентно вазі невеликого собаки. Така біосфера означала б у середньому менше однієї мікробної клітини на літр океанської води. Для порівняння — в одному літрі океанської води на Землі містяться мільйони клітин.
«Наше дослідження показує, що навіть за наявності великого запасу органічних речовин, потенційна екосистема на Титані буде вкрай мізерною. Це суттєво знижує шанси на її виявлення під час майбутніх місій», — наголосив Аффголдер.
Такі умови ставлять під сумнів попередні оптимістичні оцінки щодо придатності до життя Титана. Органіка є, але доступ до неї — дуже обмежений.