Європейське космічне агентство (ESA) оголосило про запуск місії Biomass 29 квітня 2024 року, яка з допомогою супутника з P-діапазонним радаром дозволить точно оцінювати структуру лісів і їх здатність поглинати вуглець. До місії незабаром приєднається спільна ініціатива США та Індії — супутник NISAR. Разом із іншими проєктами ці системи створять глобальну мережу спостереження за лісами, передає КРВ.медіа. Водночас вчені наголошують: супутникові дані потребують обов’язкової перевірки наземними дослідженнями для забезпечення точності.
Ліси під супутниковим наглядом
Ліси залишаються одним із найважливіших природних механізмів стримування змін клімату, адже вони поглинають вуглекислий газ, регулюють опади й підтримують біорізноманіття. Проте велика частина лісових екосистем залишається погано вивченою через складність доступу та обмеженість традиційних методів моніторингу.
Відтепер ситуація змінюється: супутникові технології виходять на передній план. Розпочинається новий етап — «лісова космічна ера», що має на меті забезпечити глобальний, точний і регулярний моніторинг стану лісів за допомогою спеціалізованих супутникових місій.
Місія Biomass і технологія P-діапазону
29 квітня 2024 року ESA запускає місію Biomass, обладнану першим у світі космічним радаром P-діапазону. Радар у цьому діапазоні використовує довгі радіохвилі (приблизно 70 см довжини хвилі), які здатні проникати крізь густі крони дерев і надавати інформацію про стовбури та великі гілки — основні носії вуглецевої маси.
Biomass збиратиме дані про обсяг деревини, розподіл біомаси за регіонами та динаміку змін запасів вуглецю. Це дозволить не лише фіксувати поточний стан лісів, а й моделювати їх розвиток у майбутньому під впливом змін клімату.
Слідом за Biomass запланований запуск супутника NISAR, спільного проєкту NASA та Індійської організації космічних досліджень (ISRO). Він працюватиме у L-діапазоні й доповнюватиме дані про лісові екосистеми. Разом із лазерним лідаром GEDI NASA на Міжнародній космічній станції та радарами Sentinel-1 це створить потужну інфраструктуру для глобального моніторингу лісів.
Наземна верифікація даних
Попри високий технічний рівень супутникових місій, самостійно ідентифікувати види дерев або точно виміряти біомасу вони не можуть. Наприклад, в одному тільки Амазонському регіоні нараховується понад 10 000 видів дерев, що ускладнює дистанційне визначення складу лісу.
Професор Олівер Філліпс із Університету Лідса наголошує, що навіть найсучасніші супутники не можуть відрізнити махаґонієві дерева від дерев бразильського горіха без допомоги польових даних. Наземні дослідження залишаються життєво необхідними для збору детальної інформації: вимірювання висоти дерев, їхніх діаметрів, визначення видів і оцінки щільності вуглецю.
Калібрування супутникових моделей за допомогою польових даних гарантує точність спостережень і дозволяє ефективно використовувати отриману інформацію для практичних цілей.
Ініціатива GEO-TREES
Щоб посилити взаємодію між супутниковими місіями та польовими спостереженнями, створено міжнародну ініціативу GEO-TREES. Її мета — фінансування польових команд, розробка стандартизованих протоколів вимірювання й забезпечення довготривалого збору даних у ключових регіонах планети.
Особлива увага приділяється регіонам Глобального Півдня, де нестача ресурсів обмежує проведення систематичних досліджень. Завдяки підтримці GEO-TREES польові науковці можуть здійснювати необхідні заміри, що згодом допомагають удосконалити космічні спостереження.
Клаус Скіпал, менеджер місії Biomass, зазначив, що ця ініціатива забезпечить стійку основу для верифікації даних і посилить глобальні зусилля щодо вивчення та захисту лісів.
В коментарях директорка Програми спостереження Землі ESA Сімонетта Челі підкреслює: польові команди є невід’ємною частиною успіху місій, спрямованих на моніторинг планети.
Поєднання супутникових і наземних спостережень дозволяє створити цілісну картину змін у лісах. Це відкриває можливість для точнішого планування заходів зі збереження біорізноманіття, боротьби зі зміною клімату та запобігання незаконній вирубці лісів.
Для широкого кола людей це означає кращий захист довкілля, ефективнішу оцінку викидів парникових газів і більш обґрунтовану розробку стратегій адаптації до глобальних змін.
Раніше ми писали, що вчені довели: зображення природи впливають на мозок і зменшують біль
