53 роки потому після невдалої спроби дістатися Венери, радянський космічний апарат «Космос-482» зійшов з навколоземної орбіти. 10 травня 2025 року відбулося його неконтрольоване входження в атмосферу Землі, повідомляє Європейське космічне агентство (ESA) у своєму блозі відстеження об’єкта. Останні зображення зонда зафіксував німецький Інститут Фраунгофера за два дні до падіння. Точне місце зіткнення невідоме, але за попередніми оцінками уламки могли впасти в Індійський океан, — передає КРВ.медіа.
Запуск до Венери і втрата контролю
«Космос-482» був частиною радянської міжпланетної програми «Венера», що розпочалася в 1960-х роках. 31 березня 1972 року цей апарат був запущений як резерв до апарата «Венера-8». Через збій ракети-носія зонд не зміг залишити земну орбіту. Відповідно до радянської практики, йому присвоїли індекс «Космос», що приховував справжню мету місії.
Інші апарати серії «Венера» здійснили визначні досягнення: із 29 запущених апаратів 16 успішно досягли Венери або вийшли на її орбіту. Проте «Космос-482» залишився на нестабільній орбіті навколо Землі на понад пів століття, поки в травні 2025 року не зійшов в атмосферу.
Радіолокаційні зображення останнього польоту
8 травня 2025 року Інститут Фраунгофера з високочастотної фізики та радіолокаційної техніки (FHR, Німеччина) зафіксував зонд під час обертання у верхніх шарах атмосфери. Радар виявив його характерне обертання — ймовірно, неконтрольоване, що й підтверджує зношеність апарата.
Останнє підтверджене візуальне спостереження «Космоса-482» відбулося 10 травня о 08:04 за центральноєвропейським часом над територією Німеччини. Наступного запланованого прольоту о 09:32 апарат вже не з’явився. Європейське космічне агентство (ESA) припускає, що зонд увійшов у щільні шари атмосфери між цими часовими точками. Ймовірне місце падіння — акваторія Індійського океану.
Потенційна небезпека «вінтажного» зонду
Конструкція зонду була розрахована на екстремальні умови атмосфери Венери: температура на її поверхні досягає +464 °C, тиск у 92 рази вищий за земний, а в повітрі — краплі сірчаної кислоти. Тож фахівці не виключали, що корпус апарата може частково витримати повторний вхід в атмосферу Землі.
Ці побоювання посилилися після того, як у 2019 році титановий гальмівний модуль «Космоса-482» вагою близько 20 кг впав на території Нової Зеландії. Уламок не завдав шкоди, однак цей випадок показав, що апарати такого типу можуть частково зберігатися упродовж десятиліть.
Орбітальне сміття та проєктування для знищення
Історія «Космоса-482» актуалізувала проблему космічного сміття, зокрема об’єктів радянської епохи, що не були спроєктовані з урахуванням повторного входження в атмосферу. З 2000-х років провідні космічні агентства впроваджують принцип «Design for Demise» (проєктування космічних апаратів так, щоб вони гарантовано згорали в атмосфері), проте не всі виробники дотримуються цієї концепції.
До того ж навіть такі апарати можуть вивільняти озоноруйнівні речовини, що становить екологічний ризик. «Космос-482» уникнув інцидентів лише через вдалий збіг обставин. Проте його падіння слугує нагадуванням: орбіта — не безмежний простір, а ще один ресурс, який людство активно експлуатує.
Раніше ми також писали, що вчені офіційно підтвердили першу самотню чорну діру у космосі
