17 травня 2025 року з індійського космодрому Сатіш Дхаван було здійснено запуск ракети-носія PSLV із супутником радарного зондування EOS-09. О 20:29 за східним часом США (5:59 ранку 18 травня за індійським IST) ракета стартувала, однак на шостій хвилині польоту трапилася несправність третього ступеня. Внаслідок цього супутник не досяг орбіти. Про це повідомив голова ISRO В. Нараянан, зазначивши, що відбулося зниження тиску в камері згоряння. Про інцидент пише видання SpaceNews.
Як відбувався запуск PSLV 17 травня
Запуск ракети PSLV (Polar Satellite Launch Vehicle) відбувся з індійського космодрому Сатіш Дхаван, розташованого на острові Шрігарикота. Стартовий час — 5:59 IST (20:29 EDT 17 травня). Метою місії було виведення на орбіту супутника EOS-09 — апарата масою близько 1700 кг, оснащеного радаром із синтезованою апертурою (SAR).
Протягом перших двох етапів ракета працювала у штатному режимі. Проблеми почалися на етапі роботи третього твердопаливного ступеня — приблизно на 366-й секунді польоту. Зафіксовано зниження швидкості ракети й відхилення від заданої траєкторії. Через кілька секунд трансляція телеметрії була припинена.
Через 10 хвилин після запуску голова ISRO В. Нараянан підтвердив, що місія завершилась невдачею:
«До другого ступеня все працювало нормально. Третій ступінь стартував без проблем, але під час його роботи ми спостерігали відхилення, тому місію не вдалося виконати», — повідомив він.
Причина невдачі
За словами Нараянана, виявлено зниження тиску в камері згоряння третього ступеня. Це призвело до втрати тяги та неможливості досягнення орбіти. Поки що точна причина цього відхилення не названа, однак, за очікуваннями, найближчим часом ISRO представить попередній технічний звіт.
Також у повідомленні ISRO зазначено, що двигун третього ступеня запустився успішно, але під час його роботи були зафіксовані аномальні показники. Система орієнтації та навігації спрацювала автоматично, однак не змогла компенсувати втрату швидкості.
Що таке PSLV та чому ця ракета важлива для Індії
PSLV — це один із найуспішніших носіїв Індії, який експлуатується з 1993 року. Він призначений для виведення супутників на полярні та сонячно-синхронні орбіти. Ракета використовується як для національних, так і для міжнародних комерційних запусків. За свою історію PSLV здійснила понад 60 місій.
Цей запуск був першим у 2025 році. У попередні три роки ISRO здійснювала по три запускі PSLV щороку. Остання невдача трапилася у серпні 2017 року, коли не спрацювало розділення головного обтічника. До цього повні або часткові невдачі траплялися лише у 1993 та 1997 роках.
Що відомо про супутник EOS-09
EOS-09 — супутник радарного зондування Землі, що має ідентичні характеристики до EOS-04, запущеного у 2022 році. Обидва апарати оснащені SAR (синтетичним радаром з апертурою), здатним формувати високоякісні зображення поверхні планети незалежно від хмарності та освітлення. Це особливо важливо для моніторингу змін рельєфу, лісових масивів, затоплень, урбанізації та прикордонної безпеки.
ISRO зазначала перед запуском, що EOS-09 мав забезпечувати «безперервні й надійні дані дистанційного зондування для використання у різних секторах», але без уточнення конкретних застосувань. Попередній апарат серії EOS-04, за оцінками незалежних аналітиків, мав подвійне призначення — цивільне та оборонне. Імовірно, EOS-09 був призначений для подібних завдань.
Можливі наслідки невдалої місії
Втрата EOS-09 є відчутним ударом по планах ISRO із забезпечення оперативних супутникових спостережень. Для таких країн, як Індія, супутники SAR мають критичне значення — зокрема, для управління надзвичайними ситуаціями, контролю за кордонами, розвитку сільського господарства та реагування на зміни клімату.
Ймовірно, невдача змусить ISRO переглянути конструкцію третього ступеня ракети, вдосконалити системи моніторингу тиску й тяги, а також запровадити нові телеметричні інструменти для кращої діагностики в режимі реального часу. Попри інцидент, PSLV залишається основною платформою для середніх вантажів, тоді як ISRO паралельно розвиває більш потужні ракети серій GSLV та SSLV.
Раніше ми писали, що Amazon запускає першу партію супутників Kuiper
