Новий вид еласмозавра Traskasaura sandrae ідентифіковано в геологічній формації Haslam на острові Ванкувер, провінція Британська Колумбія, Канада. Рештки тварини, що жила близько 85 мільйонів років тому, були вперше виявлені ще 1988 року, але лише тепер команда палеонтологів під керівництвом професора Ф. Робіна О’Кіфа з Університету Маршалла змогла класифікувати їх як новий рід і вид. Відкриття опубліковано в журналі Journal of Systematic Palaeontology — передає медіа про науку КРВ.медіа.
Викопні рештки з острова Ванкувер
Перші фрагменти викопного скелета, що згодом отримає назву Traskasaura sandrae, було виявлено у 1988 році в межах геологічної формації Haslam на острові Ванкувер. Ця формація, що сформувалась у пізньому крейдовому періоді, відома своїми морськими викопними рештками, зокрема амонітами та рибами. Спочатку знайдено фрагменти дорослої особини, зокрема праву плечову кістку, а згодом — добре збережений скелет ювенільної особини з грудною кліткою, тазовим поясом та кінцівками.
Попри попередні наукові спроби описати знахідку (вперше — у 2002 році), її не класифікували як окремий рід через обмежену кількість чітко виражених анатомічних ознак. Лише з новими знахідками дослідники змогли впевнено встановити: перед ними представник нового роду й виду.
Довгошия морська рептилія з незвичною анатомією
Traskasaura sandrae належить до еласмозаврів — групи довгошиїх морських рептилій, що жили у мезозойську еру. Цей вид досягав довжини близько 12 метрів. Особливістю його анатомії була винятково довга шия: щонайменше 36 збережених шийних хребців, а ймовірно — понад 50. Така будова дозволяла тварині здійснювати маневри під водою з високою точністю.
Проте найбільшу увагу вчених привернула незвична структура плечового поясу. За словами професора О’Кіфа, вона «не подібна до жодної іншої плезіозаврової будови, яку він коли-небудь бачив». Широке розташування лопаток, специфічна форма суглобових поверхонь і відносно короткі передні плавці, ймовірно, сприяли вертикальним маневрам у воді.
Довідка
-
Еласмозаври — рід морських рептилій, що належить до ряду плезіозаврів. Вони мали довгі шиї, чотири плавці та мешкали в морях мезозойської ери.
-
Амоніти — вимерлі головоногі молюски з закрученою мушлею, широко поширені у мезозойському океані.
-
Формація Haslam — геологічне утворення пізньої крейди на острові Ванкувер, відоме великою кількістю морських викопних решток.
Тактика полювання: атака згори
Оригінальна анатомія Traskasaura sandrae вказує на унікальну тактику полювання. На відміну від більшості плезіозаврів, які пересувалися в горизонтальній площині, цей вид мав очевидні морфологічні передумови для активного вертикального пірнання. Тварина, ймовірно, зависала у товщі води й стрімко кидалася на здобич згори — подібно до того, як полюють сучасні птахи або морські ссавці.
Основною здобиччю Traskasaura могли бути амоніти — вимерлі головоногі молюски з мушлями, які у великій кількості населяли регіон у той період. Зуби цього еласмозавра були пристосовані для хватання слизької здобичі, що також підтверджує гіпотезу про активне хижацтво.
Наукове та культурне значення відкриття
До офіційного наукового опису Traskasaura sandrae ці викопні рештки вже здобули символічне значення. У 2023 році вони були визнані офіційним викопним символом провінції Британська Колумбія. Це стало важливим кроком у популяризації палеонтології серед населення та молоді.
Відкриття нового роду морських рептилій є цінним внеском у розуміння біорізноманіття пізнього крейдового періоду Північної Америки. Воно підтверджує, що узбережжя сучасної Британської Колумбії в ті часи було середовищем існування складної та розмаїтої морської екосистеми, в якій мешкали не лише риби й амоніти, але й великі хижаки з незвичними адаптаціями.
Раніше ми писали, що палеонтологи знайшли рибу віком 15 мільйонів років
