Китай успішно запустив з космодрому Січан у провінції Сичуань космічну місію Tianwen-2 для дослідження та повернення зразків з навколоземного астероїда 2016HO3. Запуск здійснено за допомогою ракети Long March-3B, а місія триватиме близько десяти років. Tianwen-2 має також дослідити комету 311P. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на пресреліз.
Китайська місія стартувала з космодрому Січан
Космічний зонд Tianwen-2 стартував у ніч на 29 травня 2025 року з китайського космодрому Січан у провінції Сичуань. О 1:31 за пекінським часом (17:31 GMT) апарат було виведено в космос ракетою Long March-3B. Через 18 хвилин після запуску зонд успішно увійшов у трансферну орбіту від Землі до астероїда 2016HO3, повідомило Китайське національне космічне управління (CNSA).
Згідно з офіційним повідомленням, зонд розгорнув сонячні панелі та перебуває у стабільному стані. CNSA підтвердило, що запуск відбувся без ускладнень. Місія стала ще одним кроком у втіленні «космічної мрії» Китаю — стратегічної програми, яку особисто підтримує голова КНР Сі Цзіньпін.
Що таке Tianwen-2 і чому ця місія унікальна
Назва «Tianwen» перекладається як «Питання до неба» і походить з однойменної давньої поеми поета Цюй Юаня. Це вже друга міжпланетна місія Китаю: попередня, Tianwen-1, у 2021 році доставила марсохід на Червону планету.
Tianwen-2 — перша китайська місія, що має на меті зібрати зразки з астероїда та повернути їх на Землю. Основний об’єкт дослідження — астероїд 2016HO3 (відомий також як Kamoʻoalewa), відкритий астрономами на Гаваях у 2016 році. Він має діаметр від 40 до 100 метрів і є квазісупутником Землі, тобто стабільно рухається поблизу нашої планети.
Вчені називають такі тіла «живими викопними», адже вони можуть містити первинний матеріал, з якого понад 4,5 мільярда років тому формувалася Сонячна система. Астероїд не зазнав значних змін чи впливів, тому його склад може допомогти у вивченні хімічного та фізичного стану раннього космосу.
Як Tianwen-2 збиратиме зразки
За даними CNSA, Tianwen-2 виконає серію складних маневрів: зонд здійснить контакт з поверхнею астероїда, використовуючи роботизований маніпулятор або пробовідбірну систему для збору частинок ґрунту. Зібрані матеріали будуть поміщені в спеціальну капсулу повернення.
Після цього зонд вирушить у подальшу подорож — до комети 311P/PANSTARRS, яка обертається між Марсом і Юпітером. Комета вважається незвичною, оскільки поєднує риси як астероїдів, так і класичних комет: вона має активну пилову активність, але поводиться стабільно, як невелике тверде тіло.
Останні роки свідчать про суттєве розширення космічної присутності Китаю. КНР стала третьою країною у світі, яка самостійно запустила людину в космос (після СРСР і США), і наразі активно розвиває багаторівневу космічну інфраструктуру.
У 2022 році Китай завершив будівництво власної орбітальної станції «Тяньгун» («Небесний палац»), яка нині функціонує як постійна наукова платформа. У квітні 2025 року туди вирушили три тайконавти в рамках місії Shenzhou-20. Їхнє перебування на орбіті триватиме пів року.
Tianwen-2 стала логічним продовженням цієї стратегії: амбіційна міжпланетна місія об’єднує кілька наукових цілей та має продемонструвати технологічні спроможності Китаю у сфері глибокого космосу.
Раніше ми писали, що запуск індійського радарного супутника EOS-09 завершився невдачею
