Палеонтологи з Музею природної історії штату Юта та Тропічного науково-дослідного інституту Смітсонівського інституту описали новий вид рогатого динозавра — Lokiceratops rangiformis. Його останки знайшли у північній частині штату Монтана, США, поблизу кордону з Канадою. Вік знахідки становить приблизно 78 мільйонів років, і вона допомагає краще зрозуміти еволюцію рогатих динозаврів. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження в журналі PeerJ.
Lokiceratops — новий вид рогатого динозавра
Останки динозавра Lokiceratops rangiformis були знайдені в геологічній формації Judith River, розташованій на півночі американського штату Монтана. Цей вид існував приблизно 78 мільйонів років тому, у пізньому крейдовому періоді. Від нього зберігся добре збережений череп, який має низку незвичних особливостей.
Динозавр належить до групи Centrosaurinae — підродини рогатих динозаврів, близьких родичів відомого Triceratops. Однак Lokiceratops вирізняється рядом унікальних рис: він не мав носового рогу, натомість мав великі загнуті роги над очима та виражені асиметричні нарости на комірці (кістяний виступ на потилиці). Його довжина сягала близько 6,7 метра, а вага — понад 5 тонн.
Назву динозавру дали на честь скандинавського бога хитрощів Локі через незвичну форму рогів, які нагадують кинджали чи леза. Видовий епітет rangiformis вказує на схожість його рогової структури з карибу (північним оленем).
Ларамідське узбережжя як центр видової різноманітності
Територія, де мешкав Lokiceratops, була частиною так званого Ларамідського узбережжя — регіону біля внутрішнього моря, яке розділяло Північну Америку в епоху крейди. Цей регіон мав мозаїчну екосистему: за словами дослідників, навіть у межах 100 кілометрів клімат і флора могли значно відрізнятися.
На одному географічному просторі в той самий період жило щонайменше п’ять різних видів Centrosaurinae. Це надзвичайно рідкісне явище для викопної фауни. Воно свідчить про наявність чітких екологічних ніш, у яких різні види розвивали свої особливості — схоже до того, як нині в африканських саванах співіснують різні види антилоп.
Такий рівень регіонального розподілу дозволяє науковцям припустити, що рогаті динозаври не кочували на великі відстані, натомість формували локалізовані популяції, які еволюціонували незалежно.
Чому Lokiceratops мав роги?
Роги Lokiceratops навряд чи використовувалися для оборони або боїв. Дослідники припускають, що ці утворення відігравали соціальну або декоративну функцію. Подібно до хвостів павичів або рогів сучасних антилоп, вони могли використовуватись для розпізнавання представників власного виду чи в шлюбних демонстраціях.
Це підтримує гіпотезу про те, що еволюція рогатих утворень у Centrosaurinae була спричинена статевим добором, а не лише необхідністю захисту. Візуальна різноманітність черепних структур у цій групі динозаврів вважається одним із найвиразніших прикладів швидкої еволюційної диверсифікації серед хребетних.
Важливість наукової систематизації
Завдяки опису Lokiceratops науковці змогли уточнити родинні зв’язки серед Centrosaurinae. Цей динозавр належить до північної гілки рогатих, представники якої мають виражені прикраси черепа. Це відкриття підкреслює, наскільки фрагментованим було поширення видів до появи широко відомого Triceratops, який жив на кілька мільйонів років пізніше.
Автори дослідження — Марк Ловен (Університет Юти), Джозеф Сертіч (Інститут Смітсонівського), Джордан Меллон (Музей природи Канади) — зазначають, що в осадових породах Північної Америки досі зберігаються рештки багатьох невідомих видів динозаврів, і подібні відкриття — лише початок.
Раніше ми писали, що на півночі Мексики виявили рідкісного «страусоподібного» динозавра
