Люди часто вважають, що мають спільні риси з власними собаками — як зовнішні, так і характерологічні. Рената Рома, дослідниця з Центру поведінкових наук при Університеті Саскачевану, аналізує наукові праці, які підтверджують: подібність між людьми та їхніми собаками — не просто анекдот. Це питання досліджували щонайменше в 15 емпіричних роботах, результати яких узагальнено у статті, опублікованій у виданні The Conversation. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Наукове підґрунтя для твердження про подібність
Дослідження, зібрані в огляді, свідчать: між собаками і їхніми власниками існують як зовнішні, так і характерологічні паралелі. Зокрема, спостерігається схожість у рівнях екстраверсії, тривожності та товариськості.
Екстраверсія — це одна з рис особистості, яка проявляється у відкритості до соціальних контактів, активності й говіркості.
Ці результати базуються на анкетуванні власників тварин, але цікаво, що навіть сторонні люди, не знайомі з парами «людина–собака», могли правильно співвіднести їх за фото — найчастіше за подібністю в зоні очей.
Крім того, фізична подібність проявляється й у виборі породи. Наприклад, жінки з довгим волоссям частіше обирають собак із довгими вухами, а коротковолосі — із короткими. Також виявлено зв’язок між індексом маси тіла власників і вагою їхніх собак, що вказує на спільний спосіб життя як можливий чинник.
Чому ми обираємо схожих на себе?
Одне з пояснень — еволюційне прагнення до передбачуваності та згуртованості в соціальних групах. Люди схильні формувати зв’язки з тими, хто нагадує їх самих — у поведінці, зовнішності чи навіть цінностях. Цей механізм може переноситися й на вибір домашніх улюбленців.
Ще одне пояснення — емоційне співналаштування, або ко-регуляція, тобто взаємний вплив на емоційний стан. Люди, самі того не усвідомлюючи, підкріплюють у своїх тварин ті риси чи звички, які відповідають їхнім власним. І навпаки, собаки можуть впливати на поведінку власників — наприклад, активні тварини здатні “витягнути” з дому навіть найінтровертованіших господарів.
Схожість чи сумісність — що важливіше?
Хоча дослідники визнають наявність подібності, вони також наголошують на важливості сумісності. Навіть якщо власник і собака не схожі, їхні стосунки можуть бути гармонійними. Це залежить від емоційного зв’язку, стилю прив’язаності та адаптивності обох сторін.
Наприклад, якщо інтроверт живе з гіперактивною собакою, це може створити стимул до активності. Спільні прогулянки, ритуали й щоденні взаємодії здатні зблизити, навіть якщо на старті пара була “несумісною” за характером. У таких випадках виникає глибока емоційна прив’язаність, а не механічна подібність.
Власникам важливо не стільки прагнути зовнішньої подібності, скільки зрозуміти потреби тварини та забезпечити відповідні умови співжиття.
Ризики антропоморфізації
Хоча сприйняття подібності часто зміцнює зв’язок, воно також несе потенційні ризики. Люди можуть приписувати собакам людські риси, які ті насправді не мають. Цей процес має назву антропоморфізація — тобто уявне «олюднення» тварин.
Це може викликати хибні очікування або неправильне розуміння поведінки собак. Наприклад, власники можуть надмірно емоційно реагувати на поведінку тварини, яка насправді зумовлена інстинктами, а не свідомими намірами.
Тому важливо поєднувати емоційне сприйняття із знанням базових потреб і сигналів поведінки собак.
Що варто знати власникам собак
Розуміння особистісної подібності або її відсутності може допомогти у щоденному догляді за твариною. Наприклад:
-
якщо вам здається, що собака «дзеркалить» вашу поведінку — це може бути результатом неусвідомленого підкріплення.
-
якщо ви не схожі, це не означає, що у вас не може бути тісного зв’язку. Навпаки — відмінності іноді підсилюють емоційний контакт.
Особливо важливо бути уважним під час вибору породи: чистопорідні собаки (з предбачуваною поведінкою) можуть краще відповідати певному стилю життя, але і метиси можуть виявитися чудовими компаньйонами — важливо враховувати не тільки зовнішність, а й характер.
Раніше ми писали, чи може кіт мати друга: науковий погляд на соціальне життя котів
