Між чотирма підскупченнями галактик у надскупченні Шеплі виявлено гігантський філамент — ниткоподібну структуру гарячого газу. Її довжина перевищує 23 мільйони світлових років, а температура сягає 10 мільйонів градусів Цельсія. Вчені зафіксували структуру за допомогою рентгенівських телескопів XMM-Newton та Suzaku. Це відкриття підтверджує провідну космологічну модель і пропонує пояснення, де саме перебуває частина так званої «зниклої» матерії. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.

Надскупчення Шеплі — місце відкриття

Надскупчення Шеплі, розташоване на відстані приблизно 650 мільйонів світлових років від Землі, є одним із найбільших скупчень галактик у локальному Всесвіті, до складу якого входить близько 8000 галактик. Саме тут міжнародна команда астрономів виявила гігантський філамент між двома парами підскупчень: A3528S/N та A3530/32. Структура тягнеться на 23 мільйони світлових років і містить достатньо речовини, щоб утворити 10 Чумацьких Шляхів.

Цей філамент, за своєю формою подібний до нитки, є типовим представником структури космічної павутини — гравітаційного каркаса, що формує масштабне розташування матерії у Всесвіті.

filament zavdovzhky 23 mln svitlovyh rokiv u nadskupchenni na vidstani 650 mln svitlovyh rokiv krv.media
Філамент завдовжки 23 млн світлових років у надскупченні на відстані 650 млн світлових років

Отримуйте новини першими:
Telegram | Viber | FB 

Чому частина матерії у Всесвіті «зникла»

Згідно з сучасними уявленнями, лише близько 15% матерії у Всесвіті становить звичайна (баріонна) речовина — протони, нейтрони та електрони. Решта припадає на темну матерію, яка не взаємодіє зі світлом і досі лишається непомітною для приладів.

Проблема полягає в тому, що при порівнянні кількості звичайної матерії після Великого вибуху (на основі аналізу космічного мікрохвильового фону) з сучасними спостереженнями, виявляється, що майже половина баріонної речовини кудись зникла. Ця зникла речовина не є темною матерією, а звичайним гарячим газом, що перебуває у важкодоступних міжгалактичних просторах. Його настільки мало на одиницю об’єму, що його важко виявити без високочутливих рентгенівських приладів.

Телескопи Suzaku та XMM-Newton — ключ до відкриття

Відкрити філамент допомогло поєднання даних двох рентгенівських телескопів. Японський телескоп Suzaku, що вже вийшов з експлуатації, дозволив виявити слабке рентгенівське світіння гарячого газу, розподіленого по великій площі. Європейський XMM-Newton, своєю чергою, допоміг вилучити яскраві точкові джерела, як-от чорні діри, з карти спостережень.

Команда під керівництвом астрофізика Костянтиноса Мігкаса з Лейденської обсерваторії змогла об’єднати дані обох телескопів. У результаті було підтверджено: філамент має саме такі властивості, які прогнозували комп’ютерні симуляції еволюції Всесвіту. Це одна з найточніших відповідностей моделі та спостереження за останні роки.

Космічна павутина — артерія Всесвіту

Космічна павутина — це масштабна структура з темної матерії та гарячого газу, яка формує «скелет» Всесвіту. Саме вздовж її філаментів концентруються галактики, формуючи скупчення. Ця структура діє як «супершосе», по якому рухається матерія та енергія.

Філамент у надскупченні Шеплі став черговим підтвердженням існування цих ниткоподібних утворень. Астроном Норберт Шартель із Європейського космічного агентства зазначає: «Це відкриття — зразок міжінструментальної співпраці, що прокладає шлях до нового способу виявлення слабкого світіння космічної павутини».

Раніше ми писали, як астронавт NASA зробив бургер у космосі

Теж цікаво