У Німеччині науковці з Центру досліджень Юліха та Рейнсько-Вестфальського технічного університету в Аахені провели МРТ-дослідження мозку 39 чоловіків із клінічно підтвердженою психопатією. Вони порівняли скани з контрольною групою та виявили зміни в об’ємі окремих ділянок мозку, зокрема в зонах, пов’язаних із контролем емоцій і поведінки. Про це передає КРВ.медіа з посиланням на публікацію в журналі European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience.
Які зміни в мозку характерні для психопатії
Дослідження, проведене німецькими вченими, показало, що мозок людей із високим рівнем психопатичних рис має структурні відмінності. Для оцінки цих рис використовувалась шкала PCL-R — Psychopathy Check-List Revised, яка широко застосовується в кримінальній психології. Вона складається з двох категорій: міжособистісно-емоційних характеристик (наприклад, безжальність чи маніпулятивність) та імпульсивної й антисоціальної поведінки.
Саме друга категорія виявилася найбільш пов’язаною з анатомічними змінами. Учасники з високими показниками за цими критеріями мали зменшення об’ємів у ділянках мозку, які відповідають за регулювання емоцій, прийняття рішень і мотивацію.
Залучені ділянки мозку: пояснення термінів
МРТ-сканування показало зменшення об’єму в таких ділянках:
-
стовбур мозку (pons): відповідає за основні життєві функції та передачу сигналів між мозком і тілом;
-
таламус: обробляє сенсорну інформацію та бере участь у регуляції сну й свідомості;
-
базальні ганглії: впливають на рухову активність, імпульсивність і мотивацію;
-
острівцева кора: пов’язана з емоційною чутливістю, болем, відчуттям внутрішнього стану тіла.
У середньому об’єм мозку у людей з психопатією був меншим на 1,45% у порівнянні з контрольною групою. Це може вказувати на особливості розвитку мозку ще з раннього дитинства, однак причинно-наслідковий зв’язок залишається відкритим питанням.
Що це означає для науки і суспільства
Виявлені зміни не є підставою для визначення приреченості або небезпечності — вони радше вказують на можливі нейробіологічні фактори, які можуть впливати на поведінкові моделі. Дослідники наголошують, що анатомічні зміни не гарантують психопатичної поведінки, так само як її наявність не обов’язково пов’язана з порушеннями в мозку.
Також варто враховувати, що психопатія як окремий діагноз відсутня в міжнародних класифікаціях, таких як DSM-5. Вона розглядається як частина ширшого спектра антисоціальних розладів особистості. Дослідження є важливим внеском у розуміння зв’язку між поведінкою та нейроанатомією, але потребує подальших перевірок — зокрема за участі жінок, а також з урахуванням факторів, як-от травматичний досвід або вживання психоактивних речовин.
Раніше ми писали, що псилоцибін допоміг відновити мозок щурів після травми
