Астрономи зафіксували унікальне явище — масивна екзопланета HIP 67522b, розташована лише за 408 світлових років від Землі, провокує енергетичні спалахи на своїй зорі, які у відповідь знищують її власну атмосферу. За словами авторки дослідження Катерини Ілін з Нідерландського інституту радіоастрономії ASTRON, йдеться про перший підтверджений випадок магнітної взаємодії між зорею та планетою. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого в журналі Nature.
HIP 67522b — гігант на межі зникнення
HIP 67522b — це екзопланета, розташована у системі молодої зорі HIP 67522. Її вік становить приблизно 17 мільйонів років, що є юним за астрономічними мірками. Зоря подібна до нашого Сонця, але значно активніша. Планета здійснює повний оберт навколо своєї зорі всього за 6,95 дня, що свідчить про її надзвичайно близьке розташування.
HIP 67522b — газовий гігант, за розмірами схожий на Юпітер, однак її маса — лише 5% від маси найбільшої планети Сонячної системи. Це свідчить про низьку щільність: планета є «пухкою» і має слабо гравітаційно утримувану атмосферу. Через тісну орбіту вона постійно перебуває під впливом інтенсивного зоряного випромінювання, що вже призводить до поступової втрати атмосфери. Вчені прогнозують, що менш ніж за 100 мільйонів років HIP 67522b може перетворитися на тіло, подібне за розмірами до Нептуна.
Магнітна взаємодія викликає фларові спалахи
Спалахи зорі — або флари — це потужні вибухи на поверхні зорі, спричинені раптовою перебудовою її магнітного поля. Вони вивільняють колосальну кількість енергії та високоенергетичних частинок, здатних впливати на навколишнє космічне середовище.
У випадку HIP 67522 дослідники виявили 15 фларових спалахів, що систематично спрямовувались у бік планети. Це нетипова поведінка для випадкових зоряних фларів і свідчить про вплив зовнішнього чинника. Аналіз даних із телескопів TESS і Gaia дав змогу простежити за активністю зорі протягом кількох років, що й дозволило виявити закономірність.
Згідно з гіпотезою, яку підтримали спостереження, сама планета провокує ці спалахи через магнітну взаємодію із зорею. Магнітне поле HIP 67522b порушує стабільність поля зорі у точці, де лінії стикаються. Така взаємодія передає енергію зорі, і, немов поштовх, спричиняє раптовий викид — флар. За словами Катерини Ілін, це перший чітко зафіксований випадок такого типу планетно-зоряної взаємодії.
Радіація знищує атмосферу планети
Флари спрямовані у бік HIP 67522b — це не лише астрономічна цікавинка. Вони несуть із собою високий рівень рентгенівського та ультрафіолетового випромінювання. За оцінками авторів дослідження, планета отримує у шість разів більше радіації, ніж якби ці спалахи були випадковими. Це значно пришвидшує процес втрати атмосфери.
Молода планета, ще не встигнувши повноцінно стабілізувати свою структуру, опинилася під постійною атакою зорі, яку сама ж і провокує. За наявними моделями, це може призвести до перетворення HIP 67522b з надлегкого газового гіганта на компактнішу планету з залишками атмосфери — тобто, своєрідного планетарного «скелета».
Яке значення має це відкриття
Відкриття є ключовим для розуміння еволюції планет, особливо тих, що обертаються близько до своїх зір. Досі вважалося, що планети практично не здатні впливати на активність зорі, однак випадок HIP 67522b доводить протилежне. Це змінює парадигму стосовно динаміки молодих зоряних систем.
Наступним кроком дослідницької групи стане вивчення інших систем, аби з’ясувати, чи є це явище поодиноким. Якщо подібні випадки виявляться поширеними, це може допомогти пояснити відсутність деяких типів планет на близьких орбітах в інших зоряних системах.
Вивчення таких процесів також дозволяє оцінити, які умови перешкоджають утворенню життєпридатних планет і яким чином формуються стабільні планетарні орбіти.
Раніше ми писали, що астрономи виявили нову карликову планету за Нептуном — 2017 OF201
