Упродовж 16 років дослідники спостерігали понад 10 тисяч людей віком від 50 років і виявили: ті, хто мав вищий рівень добробуту, демонстрували кращі результати в тестах на пам’ять. При цьому саме добробут впливав на пам’ять, а не навпаки. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Добре самопочуття – ключ до кращої пам’яті
Дослідники проаналізували дані понад 10 тисяч учасників у віці 50+ років, відстежуючи їхній рівень самопочуття та когнітивні функції з інтервалом у два роки. Протягом 16 років фахівці перевіряли пам’ять респондентів за допомогою тестів і водночас запитували про їхнє емоційне й психологічне благополуччя.
Під добробутом (англ. wellbeing) дослідники мають на увазі загальне емоційне самопочуття, рівень задоволеності життям, присутність позитивних емоцій. Це не лише відсутність тривоги чи депресії, а й активне переживання радості, інтересу, спокою.
Очікувалося, що краща пам’ять може сприяти підвищенню добробуту. Проте результати виявилися несподіваними: зв’язок працював у зворотному напрямку. Саме гарне самопочуття стало передумовою стабільнішої роботи пам’яті з віком.
Навіть після врахування таких факторів, як депресія, зв’язок між добробутом і пам’яттю залишався значущим. Це дозволяє зробити припущення, що позитивне емоційне самопочуття може мати незалежний вплив на когнітивну функцію.
Дослідження базувалося на довгостроковому соціальному моніторингу, який здійснювався у Великій Британії протягом двох десятиліть. Його учасниками стали люди, які добровільно повідомляли про своє самопочуття та проходили когнітивні тести. Автором аналізу виступив Крістіан ван Ньювербург, професор позитивної психології та коучингу з Університету медицини та наук про здоров’я RCSI.
Обмеження дослідження
Попри вражаючі результати, автори дослідження наголошують на низці обмежень. По-перше, рівень добробуту оцінювався учасниками самостійно, що створює ймовірність суб’єктивних викривлень. Люди можуть переоцінювати або недооцінювати власний стан.
По-друге, науковці визнають, що попри статистичну залежність між добробутом і пам’яттю, немає доказів прямого причинно-наслідкового зв’язку. Інші чинники — такі як рівень доходів, освітній фон або життєві події — також можуть впливати на когнітивне здоров’я.
Окрім того, тести пам’яті, які використовувались у дослідженні, були досить простими. Це означає, що вони могли не повністю відобразити складність функціонування пам’яті у реальному житті.
П’ять стратегій для покращення добробуту
Попри згадані обмеження, дослідження дає вагомий привід звернути увагу на власне емоційне самопочуття. Автор публікації у The Conversation наводить п’ять науково обґрунтованих способів підвищити добробут:
1. Практикувати вдячність.
Ведення щоденника подяки допомагає звертати увагу на позитивні моменти та підвищує емоційний фон.
2. Робити добрі справи.
Допомога іншим сприяє підвищенню рівня задоволення як у того, хто допомагає, так і в того, хто приймає допомогу.
3. Підтримувати значущі стосунки.
Емоційно близькі зв’язки мають вирішальне значення для підтримання психічного здоров’я.
4. Жити в моменті.
Навички усвідомленості та медитації дозволяють знижувати рівень стресу й бути більш зосередженим на теперішньому.
5. Займатися тим, що викликає «стан потоку».
Це стан повного занурення у діяльність, яка викликає задоволення та стимулює розвиток. Хобі або фізична активність можуть допомогти досягти такого стану.
Автори дослідження підкреслюють: турбота про позитивні емоції не лише покращує якість життя у моменті, а й є довгостроковою інвестицією у ментальне здоров’я. В умовах старіння населення та зростання ризиків когнітивних розладів, підтримка емоційного благополуччя може стати важливою частиною профілактики зниження пам’яті.
Іншими словами, бути у гарному настрої — не лише приємно, а й корисно. Що конкретно ви зробите сьогодні, щоби подбати про свій добробут завтра?
Раніше ми писали, що чоловіки і жінки можуть мати алергію на сперму — дослідження
