Унаслідок глобального потепління танення льодовиків може активізувати сотні сплячих вулканів по всьому світу. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, оприлюдненого під час конференції Goldschmidt 2025 у Празі. Нові наукові моделі, що аналізують підлідні магматичні процеси в Патагонії, доводять: зменшення тиску льоду здатне посилювати ймовірність майбутніх вивержень — зокрема в регіонах, де раніше такі загрози не вважались суттєвими.
Як танення льодовиків впливає на вулканічну активність
Нові дослідження показують, що зміни клімату можуть мати значний вплив на вулканічну активність, особливо у льодовикових регіонах, таких як Патагонія. Близько 18 тисяч років тому Патагонійський льодовиковий щит покривав південну частину Південної Америки. Під час цього періоду величезна маса льоду тиснула на земну кору, пригнічуючи активність вулканів.
З часом, у результаті природного потепління, льодовики почали відступати, зменшуючи тиск на земну поверхню. Це призвело до “відскоку” земної кори, що дозволило газам у магмі розширюватися — ключовому чиннику, що сприяє виверженням. Вчені дослідили шість вулканів у Чилі, зокрема Мо́чо-Чошуенкo, який нині неактивний. Дані свідчать, що його минула активність значною мірою була пов’язана з рухами льодовикового покриву.
Чому льодовики стримують виверження
Льодовикове покриття виконує функцію природного бар’єра, який обмежує тиск усередині вулканічних систем. За словами вулканолога Пабло Морено-Єґера з Університету Вісконсин-Медісон, присутність льоду не лише зменшує частоту вивержень, а й пригнічує їхню силу. Та коли льодовики тануть, зростає ймовірність частіших і потужніших вивержень.
Дослідники встановили, що після відступу льодовика в регіоні потрібно близько 3 000–5 000 років, щоб накопичився тиск, здатний спричинити виверження. Однак у сучасному кліматі темпи танення значно вищі, і частини Патагонії вже демонструють незвично швидке вертикальне підняття поверхні, що може прискорити магматичну активність.
Вулкани під льодом Антарктиди — потенційна небезпека
Антарктида, де приховано понад 100 вулканів під товстим шаром льоду, є однією з найвразливіших зон до подібних геологічних змін. За результатами комп’ютерного моделювання, надмірне танення може спричинити активізацію вулканізму в регіоні. Навіть якщо магма не прорветься крізь крижаний щит, вона може розплавити його зсередини.
Сукупна дія таких внутрішніх вивержень може сприяти ще швидшому руйнуванню крижаного покриву. Це посилює ризик значних кліматичних змін — зокрема, підвищення рівня океанів і нових температурних аномалій.
Глобальні наслідки
Один із головних висновків дослідження — це імовірність утворення так званого позитивного зворотного зв’язку. Виверження вулканів спричиняють викиди парникових газів — зокрема, вуглекислого газу та метану. Ці гази сприяють подальшому потеплінню клімату, що, своєю чергою, прискорює танення льодовиків і стимулює нову хвилю геологічної активності.
Дослідники застерігають: хоча ці зміни не відбудуться миттєво, вони мають довгостроковий і кумулятивний характер. Навіть часткове вивільнення підлідної магми може створити ланцюгову реакцію. Саме тому науковці наголошують на необхідності постійного моніторингу геодинаміки у таких регіонах.
Ризикові зони поза Антарктидою
Хоча подібні процеси давно фіксуються в Ісландії, це дослідження стало першим, що демонструє аналогічні явища у континентальному масштабі. За словами Морено-Єґера, тепер наукова увага має бути зосереджена й на інших регіонах: частинах Північної Америки, Нової Зеландії, Росії — там, де можуть бути сплячі вулкани під відступаючими льодовиками.
Це означає, що ймовірність майбутньої вулканічної активності значно ширша, ніж вважалося раніше. Подальше вивчення таких територій допоможе вчасно виявити потенційні загрози та сформувати механізми попередження.
Раніше ми писали, що штормові вітри Антарктики пришвидшують танення «льодовика Судного дня»
