У 17 клініках Європи протестували нову розробку – бездротовий імплант PRIMA, який відновлює центральний зір у пацієнтів із незворотною віковою макулодистрофією. За рік використання система забезпечила покращення зору у 26 із 32 учасників. Більшість з них знову змогли читати текст. Це перший випадок, коли технологія відновлення зору дала такий стійкий результат у великій групі пацієнтів. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого у журналі The New England Journal of Medicine.
Що таке PRIMA і як працює система
PRIMA — це експериментальна система, створена для відновлення центрального зору у людей із так званою географічною атрофією — важкою формою вікової макулодистрофії (AMD). Це захворювання уражає макулу — центральну частину сітківки ока, яка відповідає за чіткість і деталізацію зору.
Система складається з двох основних компонентів:
-
Імплант — це крихітна кремнієва матриця розміром 2×2 мм і товщиною менше за людську волосину. Вона містить 378 фоточутливих пікселів і розміщується під сітківкою ока, в зоні ураження.
-
Окуляри з камерою — збирають зображення і передають їх у вигляді інфрачервоного світла на імплант. Це світло має довжину хвилі 880 нм і є невидимим для здорових частин сітківки, тож не заважає периферійному зору.
Імплант перетворює інфрачервоне випромінювання на електричні сигнали, які далі надсилаються до мозку. Так відтворюється функція зору — хоча і в чорно-білому варіанті. Перевага системи у тому, що вона не потребує зовнішнього живлення: імплант живиться від самого світла.
Результати клінічних випробувань: що показало дослідження
Клінічні випробування PRIMA проводилися у 17 медичних закладах п’яти країн Європи. Участь взяли 38 пацієнтів віком у середньому 79 років, усі з діагностованою географічною атрофією.
Після первинного навчання користуванню системою (зокрема — навичкам збільшення тексту, зчитування форм і символів), учасники проходили серію візуальних тестів протягом 12 місяців. З 38 пацієнтів 6 не завершили випробування, тому результати базуються на 32 учасниках.
У 26 з них — це 81% — було зафіксовано клінічно значуще покращення зору. У деяких випадках зір наблизився до рівня 20/420 — це межа, на яку здатне перше покоління системи PRIMA. Частина пацієнтів відновила здатність читати великі букви, слова, а дехто навіть — сторінки книг.
Ці результати, за словами одного з авторів дослідження, офтальмолога Жозе-Алена Сахеля з Піттсбурзького університету, стали «першим прикладом ефективного відновлення зору у великої групи пацієнтів».
Досвід пацієнтів: як змінюється життя після імплантації
Фото: Моделювання зору пацієнта з макулярною дегенерацією до (ліворуч) та після (праворуч) імплантації системи PRIMA
Британська пацієнтка Шейла Ірвін, яка проходила випробування в лікарні Moorfields у Лондоні, ділиться: «До імплантації в мене були дві чорні плями замість центрального зору, а зображення навколо — викривлене. Я завжди була книголюбкою, і хотіла знову читати. Коли побачила першу літеру — це було захопливо. Навчитися читати знову — непросто, але чим більше практикуюсь, тим краще виходить».
Такі історії підкреслюють, що нові технології потребують часу на адаптацію, але дають реальні результати.
Побічні ефекти, обмеження та подальші кроки
У 19 пацієнтів виявили побічні ефекти — відомі ускладнення після офтальмологічних операцій. Більшість із них були нетривалими й не призвели до довгострокових ускладнень. Важливо, що периферійний зір у всіх пацієнтів залишився неушкодженим.
Наразі PRIMA відтворює лише чорно-біле зображення. Дослідники працюють над версією із градацією сірого кольору та вищою роздільною здатністю. Це критично для функцій, на які очікують пацієнти, зокрема — розпізнавання облич.
Один з авторів технології, офтальмолог Даніель Паланкєр зі Стенфордського університету, пояснив: «Це лише перше покоління. Ми вже працюємо над новим чипом із дрібнішими пікселями, що дасть вищу чіткість. Також плануємо вдосконалити дизайн окулярів — зробити їх більш сучасними й зручними».
