У північно-східній Бразилії, у геологічній формації Romualdo, палеонтологи виявили новий вид літаючої рептилії — птерозавра «Bakiribu waridza», який живився шляхом фільтрації. Тварина мешкала близько 113 мільйонів років тому й потрапила до шлунка хижака. Скам’янілі рештки збереглися у формі регургіталіту — маси блювотиння, викинутої хижою твариною. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження в журналі Scientific Reports.
Птерозавр із тропіків
Птерозаври — це вимерлі літаючі рептилії, які не були динозаврами, але існували поруч із ними. Вони з’явилися у тріасовий період і зникли разом із динозаврами наприкінці крейди. Деякі полювали на рибу, інші їли комах, а деякі, як відкритий нещодавно вид «Bakiribu waridza», спеціалізувалися на живленні через фільтрацію — рідкісний тип харчування для літаючих рептилій.
Знахідка стала першою достовірною згадкою про птерозавра з таким типом живлення у тропічній зоні Гондвани. Вона заповнює важливу прогалину в еволюційній історії підродини Ctenochasmatinae, які раніше були відомі переважно з територій сучасної Європи та Азії.
Назва нового виду походить із мови народу Kariri — bakiribú означає «гребінець», waridzá — «рот», таким чином посилаючись на гребінчасту зубну будову й вшановуючи корінне населення регіону». Це підкреслює зв’язок відкриття з локальною історією й культурою.
Особливості будови: як працює живлення фільтрацією
У дослідженні, опублікованому 10 листопада 2025 року в журналі «Scientific Reports», зазначено, що «Bakiribu waridza» мав видовжені щелепи й густі ряди тонких зубів, що діяли як природний фільтр. Така будова дозволяла тварині проціджувати воду й вловлювати дрібних ракоподібних або планктон.
Хоча за морфологією Bakiribu waridza частково нагадує південноамериканського родича Pterodaustro guinazui, його зуби відрізняються за формою перерізу й розташуванням. Ці ознаки свідчать про окрему адаптивну гілку в межах підродини.
Живлення шляхом фільтрації у птерозаврів є рідкісною стратегією, що потребує надзвичайної морфологічної адаптації — особливо у щелепному апараті.
Скам’янілі рештки — у блювотній масі хижака
Найдивовижніший аспект відкриття — місце, де знайшли рештки птерозавра. Обидва екземпляри «Bakiribu waridza», а також рештки чотирьох риб Tharrhias, були виявлені у вапняковій конкреції з формації Romualdo. Конкреція містила кістки у щільному скупченні, без чіткої анатомічної зв’язності — усе це вказує на те, що рештки були викинуті хижаком після часткового перетравлення.
Такі знахідки називають регургіталітами — скам’янілим блювотинням. І це один із небагатьох випадків у палеонтології, коли вдається зафіксувати прямі докази харчового ланцюга.
За припущенням дослідників, птерозавр став жертвою великого хижака — який проковтнув його разом із рибою, але згодом вивергнув неперетравлені рештки.
Еволюційна цінність і зв’язки між континентами
Згідно з філогенетичним аналізом, «Bakiribu waridza» займає проміжне положення між Ctenochasma (Європа) та Pterodaustro (Південна Америка), що дозволяє простежити еволюційну траєкторію переходу до харчування фільтрацією.
Це також доводить, що така стратегія з’являлася не лише в умовах помірного клімату, а й у тропіках — у тому числі в середовищах із мілководними лагунами, як-от в Арірипе.
Таким чином, відкриття розширює наше уявлення про географічне поширення птерозаврів з подібним типом живлення.
