Група науковців із Корнелльського університету, дослідивши понад 20 років спостережень за мерлом багатобарвним (Lamprotornis superbus) у Східній Африці, виявила приклади взаємної допомоги між непов’язаними родинними зв’язками особинами. Ці птахи, що живуть у великих зграях, допомагають одне одному виховувати пташенят і захищати гнізда, а в наступні сезони отримують аналогічну підтримку. Як передає КРВ.медіа, дослідники вважають, що йдеться про одну з найпереконливіших ознак «дружньої» поведінки серед тварин поза межами людського виду.
У чому полягає відкриття біологів
Наукова команда під керівництвом біологині Алексіс Ерл проаналізувала об’ємні польові дані, зібрані у Східній Африці впродовж 2002–2021 років. У центрі дослідження — дев’ять зграй мерлів багатобарвних, кожна з яких налічувала від семи до шістдесяти особин.
Мерл багатобарвний — це вид горобцеподібних птахів родини шпакових, поширений у Кенії, Танзанії, Ефіопії та Уганді. Його легко впізнати за металево-блискучим пір’ям, строкатим забарвленням і яскравою поведінкою. Птах є кооперативним гніздувальником — тобто таким, де не лише батьки, а й інші члени зграї допомагають виховувати пташенят.
У межах дослідження науковці фіксували випадки допомоги в гніздуванні: принесення їжі до гнізда або його захист. Додатково вивчали зразки ДНК, щоб точно встановити родинні зв’язки між особинами.
Чому це відкриття важливе для науки
У межах спостережень було виявлено значну кількість випадків взаємної допомоги між не пов’язаними родичами мерлами. Це — рідкісне й унікальне явище, оскільки подібна поведінка раніше майже не фіксувалась у птахів.
«Це перший достовірний доказ взаємності серед кооперативно гніздувальних птахів», — зазначає виданню Sciencealert орнітолог Дастін Рубенштейн, співавтор дослідження. «І один із найпереконливіших прикладів взаємної допомоги поза межами людського виду».
Раніше взаємність описувалася серед ссавців — кажанів, дельфінів, корів, де тварини допомагали одна одній з очікуванням відповіді в майбутньому. Для птахів такий рівень соціальної організації був значно менш задокументований, переважно через складність у фіксації та аналізі тривалих взаємодій.
Як птахи формують дружні зв’язки у нових зграях
Особливу увагу дослідники приділили іммігрантам — птахам, які приєднувались до нової зграї без наявності в ній родичів. Щоб стати частиною групи, ці мерли починали допомагати іншим особинам у догляді за потомством, отримуючи взаємність у наступних сезонах.
Найцікавіше, що допомога виявилась вибірковою: мерли формували сталі зв’язки лише з окремими особинами, а не з усією групою. Це вказує на цілеспрямованість соціальних відносин — птахи «обирали», кому саме допомагати й від кого приймати допомогу.
Подібні зв’язки не ґрунтувалися на спорідненості. Навіть коли в зграї були родичі, деякі мерли підтримували взаємність саме з не родичами, що вказує на складну соціальну логіку.
Що це означає для розуміння соціальної поведінки тварин
Дослідження демонструє, що птахи, як і деякі ссавці, здатні формувати довготривалі соціальні стосунки не лише з родичами. Це вказує на потенційне існування механізмів соціальної взаємності, які раніше вважались притаманними переважно людині та приматам.
«Мерли можуть мати помічників як серед родичів, так і серед сторонніх. Обидві моделі співпраці приносять вигоду — або генетичну, або через підтримку в майбутньому», — пояснює Рубенштейн.
Попри обережність у термінах, науковці погоджуються: поведінка мерлів багатобарвних цілком може бути описана як «аналог дружби» — взаємини, що будуються на довірі, стабільності та взаємній вигоді.
Раніше ми також писали, що ворони розрізняють геометричні фігури
