Вчені виявили бактерії, які можуть розщеплювати білки арахісу, що викликають важкі алергічні реакції. Йдеться про мікроби «Rothia» та «Staphylococcus», які природно живуть у роті та кишківнику людини. Їхня присутність у мікробіомі може бути пов’язана з меншою чутливістю до алергену. Дослідження провели науковці Автономного університету Мадрида та Університету Макмастера. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого у журналі Cell Host & Microbe.
Роль мікробіому у алергії на арахіс
Дослідники з’ясували, що деякі бактерії, які входять до складу мікробіому людини, здатні розщеплювати білки арахісу, що запускають алергічну реакцію. Йдеться про бактерії «Rothia» та «Staphylococcus», які природно мешкають у слині та тонкому кишечнику.
Ці мікроорганізми можуть ферментативно розщеплювати основні алергени арахісу — білки «Ara h 1» та «Ara h 2». Саме вони найчастіше запускають сильну імунну реакцію в людей з алергією на арахіс. Якщо бактерії розщеплюють ці білки ще до того, як їх розпізнає імунна система, це потенційно може зменшити силу алергічної реакції.
Науковці підкреслюють, що бактерії не «лікують» алергію, а лише можуть зменшувати кількість алергенних молекул, які потрапляють до імунної системи. Таким чином мікробіом може впливати на те, наскільки сильно організм реагує на контакт з арахісом.
Чому алергія на арахіс може бути небезпечною
Алергія на арахіс є однією з найпоширеніших та найнебезпечніших харчових алергій. За оцінками дослідників, вона зустрічається приблизно у 2% населення Європи та США, причому частіше серед дітей.
Алергічна реакція виникає тоді, коли імунна система помилково сприймає певні речовини як загрозу. У випадку арахісу такими тригерами є білки «Ara h 1» та «Ara h 2». Після їхнього потрапляння в організм у людей з алергією починають активно вироблятися антитіла імуноглобуліну Е (IgE).
Ці антитіла зв’язуються з так званими тучними клітинами. Коли алерген потрапляє в організм повторно, клітини виділяють гістамін та інші речовини, що запускають сильну запальну реакцію. У важких випадках це може призвести до анафілаксії — небезпечного стану, при якому набрякають дихальні шляхи, падає артеріальний тиск і виникає загроза життю. Саме тому багато шкіл у різних країнах обмежують використання арахісу в харчуванні.
Як проводили дослідження мікробіому
У клінічному дослідженні взяли участь 19 дітей віком від одного до 14 років, які мали діагностовану алергію на арахіс. Усі вони були учасниками програми пероральної імунотерапії.
Пероральна імунотерапія — це експериментальний метод лікування, під час якого пацієнту поступово вводять дуже малі дози алергену, щоб зменшити чутливість імунної системи.
Перед початком терапії дослідники взяли у дітей зразки слини, щоб проаналізувати склад мікробіому ротової порожнини. Мікробіом — це сукупність бактерій та інших мікроорганізмів, які живуть у тілі людини.
Після цього учасники пройшли стандартний тест на реакцію організму на білки арахісу. Аналізи крові показали, що діти, у яких було більше бактерій, здатних розщеплювати алергени, переносили контакт з арахісом легше.
Водночас у дітей з нижчим рівнем бактерій порядку «Micrococcales» — до якого належать «Rothia» та «Micrococcus» — алергічні реакції виникали при значно менших дозах арахісу.
Експерименти на мишах
Щоб перевірити механізм впливу бактерій на алергічні реакції, дослідники провели експерименти на лабораторних мишах, схильних до анафілаксії від арахісу.
Вчені змінювали склад мікробіому тварин, додаючи бактерії, які здатні розщеплювати білки арахісу. Зокрема, бактерія «Rothia» показала високу здатність руйнувати білки «Ara h 1» та «Ara h 2» у лабораторних умовах.
Коли мишам вводили значну кількість цих бактерій, у них спостерігали значно слабші симптоми анафілактичної реакції після контакту з арахісом. Це свідчить про те, що мікробіом може впливати на інтенсивність імунної відповіді організму на алергени.
Чи можуть пробіотики допомогти при алергії
Науковці припускають, що у майбутньому результати дослідження можуть допомогти створити нові підходи до лікування або профілактики харчових алергій. Одним із можливих напрямків може стати використання пробіотиків — препаратів з корисними бактеріями.
Також аналіз мікробіому ротової порожнини може допомогти лікарям прогнозувати, наскільки сильно пацієнт реагуватиме на арахіс. Це може бути важливо під час планування пероральної імунотерапії, яка іноді може спричиняти серйозні реакції у пацієнтів з тяжкою алергією.
Водночас автори дослідження наголошують, що результати поки мають переважно спостережний характер. Поки що немає доказів, що зміна мікробіому або використання пробіотиків може безпечно лікувати алергію на арахіс. Для цього потрібні масштабні клінічні дослідження.
