Астрономи виявили новий карликовий планетоїд у віддалених частинах Сонячної системи. Об’єкт під назвою 2017 OF201 перебуває за орбітою Нептуна й обертається навколо Сонця кожні 25 000 років. Про це повідомляє Live Science, посилаючись на попередні результати дослідження, опубліковані 21 травня на сервері препринтів arXiv. Виявлення здійснили за допомогою аналізу архівних даних з телескопів у Чилі та на Гаваях. Відкриття може змінити сучасні уявлення про структуру й динаміку краю Сонячної системи. Про це передає медіа про науку та технології КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.

2017 OF201 — що відомо про нову карликову планету

Астрономи виявили новий транснептуновий об’єкт, що отримав позначення 2017 OF201. Це карликова планета діаметром приблизно 700 км, що відповідає розмірам таких відомих об’єктів, як Квавар або Орк. Об’єкт має надзвичайно витягнуту орбіту: на один оберт навколо Сонця йому потрібно близько 25 000 земних років.

Його орбіта пролягає на відстані від 45 до 1600 астрономічних одиниць (AU), де 1 AU — це середня відстань між Землею та Сонцем, приблизно 150 мільйонів кілометрів. У перигелії (найближча точка до Сонця) об’єкт перебуває на відстані, подібній до орбіти Плутона, але в апогелії (найдальша точка) він уходить у понад 30 разів далі.

Виявлення стало можливим завдяки аналізу архівних зображень з телескопа Бланко (Чилі) та телескопа Canada-France-Hawaii (Гаваї). Дослідники ідентифікували 19 знімків, зроблених у період семи років, що дозволило простежити рух тіла. Центр малих планет Міжнародного астрономічного союзу підтвердив відкриття, хоча воно ще не пройшло рецензування.

vidnosni rozmiry vidomyh karlykovyh planet nashoyi sonyachnoyi systemy krv.media
Відносні розміри відомих карликових планет нашої Сонячної системи

Як орбіта 2017 OF201 вписується в Сонячну систему

Орбіта 2017 OF201 має характерну еліптичність і може свідчити про складні гравітаційні взаємодії з Нептуном, а також із зовнішнім гравітаційним полем Галактики. Дослідники припускають, що об’єкт міг бути викинутий у далекі частини Сонячної системи, можливо, навіть до хмари Оорта — гіпотетичної сферичної зони з мільярдами комет, що оточує Сонячну систему на відстані до 100 000 AU, — а потім повернувся у внутрішні області під впливом гравітації.

За оцінками, останній раз об’єкт проходив поблизу Сонця у 1930 році — це збігається з датою відкриття Плутона. Сьогодні 2017 OF201 перебуває значно далі й продовжує віддалятись. З огляду на це, вчені вказують на важливість тривалих спостережень для коректного визначення орбітальних параметрів таких тіл.

Чи впливає відкриття на пошуки Планети 9

Незвична орбіта 2017 OF201 викликає зацікавлення щодо гіпотези існування Планети 9 — великого планетоподібного тіла, яке, за деякими моделями, мало б впливати на рух транснептунових об’єктів. Однак орбіта 2017 OF201 не вписується в очікуваний кластер об’єктів, орбіти яких могла б стабілізувати така планета. Навпаки, її вплив мав би призвести до втрати стабільності орбіти 2017 OF201.

Це дозволяє припустити або неточність наявних моделей, або необхідність перегляду самої гіпотези. У будь-якому випадку, нововиявлений об’єкт дає підстави для подальших розрахунків та спостережень, які допоможуть зрозуміти, що саме відбувається на околицях Сонячної системи.

Астроном Сіхао Чен, один з авторів дослідження, наголосив: 2017 OF201 проводить лише 1% свого орбітального шляху в зоні, де його можна зафіксувати сучасними телескопами. Це означає, що подібних об’єктів може бути ще десятки або сотні — вони просто перебувають занадто далеко, щоб бути помітними.

Це відкриття підкреслює, наскільки мало ми знаємо про межі Сонячної системи. Попри прогрес телескопічної техніки, далекі ділянки системи досі залишаються практично «білою плямою». Причиною є не лише віддаленість, а й слабка яскравість таких об’єктів та їхній повільний рух відносно зір. Учені планують продовжити моніторинг 2017 OF201 і розширити пошуки нових транснептунових тіл.

Раніше ми писали, що гігантський астероїд Веста може бути уламком зниклої планети

Теж цікаво