Біологи з Північно-Східного університету та Університету Кентуккі виявили ключову молекулу, яка керує здатністю аксолотлів (Ambystoma mexicanum) відновлювати втрачені частини тіла. Йдеться про ретиноєву кислоту, яка утворює градієнт у тілі тварини й сигналізує клітинам, яку частину треба відновити — від кисті до всієї кінцівки. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Від аксолотля до людини — як працює регенерація
Аксолотлі, мексиканські саламандри, відомі не лише завдяки своєму “усміхненому” вигляду, а й надзвичайними здібностями до регенерації: вони можуть відновлювати не тільки кінцівки, а й цілі органи. У центрі цього процесу — молекула ретиноєва кислота, одна з форм вітаміну А. Вона утворює хімічний градієнт у тілі аксолотля, що дозволяє клітинам визначати своє положення — наприклад, відрізнити плече від кисті — і, відповідно, відновлювати потрібну частину.
Вчені виявили, що у плечовій зоні рівень ретиноєвої кислоти вищий, а концентрація ферменту, який її розщеплює, — нижча. Такий хімічний баланс “перепрограмовує” клітини, що утворюються на місці травми. У ході експерименту біологи ввели додаткову кількість ретиноєвої кислоти у травмовану кисть аксолотля. Як результат — замість кисті виросла ціла передня кінцівка.
Що це означає для людської медицини
Хоча людське тіло має необхідні типи клітин і молекул, вони не реагують на сигнали регенерації так, як у аксолотлів. У більшості випадків втрата тканин у людей призводить до утворення рубців, а не до регенерації. Проте вже відомо, що у деяких випадках, наприклад, у дітей, можливе часткове відновлення кінчиків пальців. Це свідчить про прихований потенціал, який теоретично можна активувати.
За словами біолога Джеймса Монагана, якщо вдасться змусити людські фібробласти реагувати на сигнали ретиноєвої кислоти, вони можуть розпочати процеси відновлення. Адже під час ембріонального розвитку вони вже мають подібні здібності. Наступним етапом дослідження стане вивчення, як людські клітини реагують на ті ж сигнали, що й клітини аксолотлів.
Хоч ідеться про довготривалий процес, перспективи відкривають нові можливості — від загоєння ран без рубців до потенційного відрощування втрачених кінцівок. Як підкреслюють дослідники, така мета амбітна, але цілком реалістична в майбутньому.
Раніше ми писали, як вперше у світі: вчені надрукували пеніси свиней та відновили їхню ерекцію
