Після рекордної спеки в океанах у 2023–2024 роках, що спричинила знебарвлення коралів у понад 80 країнах, науковці б’ють на сполох: 2026 рік може стати роком, коли коралові рифи перетнуть глобальну точку неповернення. Особливу тривогу викликає можливе повернення кліматичного явища Ель-Ніньйо, що може не дати рифам часу на відновлення. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я «КРВ.медіа» з посиланням на текст дослідження, опублікованого у виданні The Conversation.
2026 рік може стати критичним для коралових рифів
Коралові рифи, що займають менше 1% морського дна, підтримують життя майже 25% усіх морських видів. Водночас ці унікальні екосистеми є одними з найбільш вразливих до змін клімату. За останні десятиліття втрачено вже близько 30–50% коралів.
Після аномальної спеки в океанах 2023–2024 років, що спричинила масове знебарвлення коралів у 83 країнах, учені зосередили увагу на 2026 році. У разі повторення фази Ель-Ніньйо, коралові рифи можуть не встигнути відновитися після попереднього теплового стресу.
ENSO — це природний кліматичний цикл, що чергує теплі фази (Ель-Ніньйо) з холодними (Ла-Нінья), впливаючи на глобальні погодні умови. У контексті змін клімату фази Ель-Ніньйо стають інтенсивнішими, тривалішими, а періоди охолодження — коротшими та менш ефективними для відновлення морських екосистем.
Що таке точка неповернення для коралових рифів?
Точка неповернення — це момент, коли екосистема втрачає здатність до самовідновлення, і зміни стають незворотними. Для коралових рифів це може означати повне руйнування середовища, у якому живуть тисячі видів морських організмів.
Хоча глобальний колапс усіх рифів у 2026 році наразі вважається малоймовірним, на локальному рівні вже є приклади переходу екосистем у незворотний стан. У разі повторних теплових хвиль навіть найбільш стійкі рифи можуть втратити здатність до регенерації. Втрата окремих коралів спричиняє домінування водоростей, що перешкоджає закріпленню нових коралових поліпів і відновленню рифу.
Руйнування коралового рифу
Ключовим індикатором деградації рифу є явище знебарвлення (bleaching). Воно виникає, коли корал через перегрів води втрачає симбіотичні водорості (зооксантели), що живуть у його тканинах і забезпечують не лише колір, а й поживні речовини. У такому стані корал ще живий, але якщо температура залишається високою протягом тривалого часу, він гине.
Після загибелі коралів екосистема змінюється: теплочутливі види зникають, а місце живих рифів займають водорості, які заважають новим коралам зростати. Відновлення рифу в таких умовах може тривати десятиліттями — або й не відбутися взагалі.
Які корали мають шанс на виживання?
Деякі регіони виявляють вищу стійкість до теплового стресу. Наприклад, коралові рифи в Акабській затоці (між Синайським півостровом та Саудівською Аравією), а також поблизу Мадагаскару, змогли витримати рекордні температури 2023–2024 років. Це свідчить про потенційну адаптивність певних видів до змін клімату.
Окрему надію дають мезофотичні (глибоководні) рифи, розташовані на глибинах 30–50 метрів. Вони частково захищені від перегріву завдяки охолодженню глибокими водами, і можуть виконувати роль резервуара для відновлення рифів у майбутньому.
Людський вплив і можливості відновлення
Підвищення температури океану — не єдиний чинник, що загрожує коралам. Забруднення, надмірне рибальство, руйнування узбереж і кислотність води також значно послаблюють здатність рифів до виживання. Наприклад, океанічна кислотність, що зростає через поглинання CO₂, ускладнює коралам формування кальцієвого скелета.
Попри це, приклади успішного втручання існують. На Мезоамериканському рифі (понад 1100 км уздовж узбережжя Мексики й Центральної Америки) у 2024 році вдалося знизити рівень деградації завдяки заходам з управління рибальством. Хоча близько 40% рифу зазнали bleaching, відновлення окремих ділянок стало можливим через зростання популяції риб.
Що потрібно для порятунку коралів?
Фахівці виокремлюють три ключові напрямки, які можуть забезпечити збереження коралових рифів у XXI столітті:
-
Скорочення викидів парникових газів — зменшення темпів глобального потепління та стабілізація температур океану.
-
Зменшення локального навантаження — боротьба із забрудненням, сталий рибний промисел, захист прибережних зон.
-
Використання термостійких видів коралів у програмах відновлення — селекція та пересадка коралів, здатних витримувати високі температури.
Коралові рифи важливі не лише для біорізноманіття: вони захищають узбережжя від ерозії, забезпечують продовольство та доходи для мільйонів людей. Їхнє збереження — критично важливе для стійкості морських екосистем і життя на планеті.
