Щороку близько 320 мільйонів дерев у світі гинуть від прямих ударів блискавки, вивільняючи до 1,09 мільярда тонн вуглекислого газу в атмосферу в результаті поступового розкладу мертвої деревини. Це дорівнює обсягу викидів, що їх генерує вся авіаційна галузь. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого в журналі Global Change Biology. Модель, створена вченими з Технічного університету Мюнхена, дозволила вперше оцінити глобальні масштаби «тихої» втрати дерев від блискавок.
Щорічні втрати: сотні мільйонів дерев гинуть від блискавок
За даними дослідження, оприлюдненого в Global Change Biology, щонайменше 320 мільйонів дерев у світі щорічно гинуть унаслідок прямих або побічних ударів блискавки. Це становить приблизно 2–3% від усієї щорічної втрати рослинної біомаси планети. Особливо уразливими є високі дерева, які природно виступають «живими громовідводами», перетворюючи блискавку на безшумну, але надзвичайно ефективну силу руйнування лісів.
У польових дослідженнях у Центральній Панамі було встановлено, що блискавка спричиняє близько 40% загибелі великих дерев у тропічних лісах, що більше, ніж втрати від штормів або шкідників. У багатьох випадках один удар блискавки може вразити одразу кілька дерев — особливо в лісах із густими заростями ліан, які проводять електричний розряд між стовбурами.
Симуляційна модель дозволила оцінити вплив блискавок глобально
Щоб масштабувати локальні спостереження на глобальний рівень, дослідники використали оновлену екосистемну модель LPJ-GUESS. Ця модель раніше враховувала вплив пожеж, посух та лісозаготівель, а тепер отримала окремий модуль блискавок. Він дозволив змоделювати, як блискавки найчастіше вражають найвищі дерева, і в яких регіонах світу спостерігається найбільша смертність.
Валідація моделі здійснювалась шляхом порівняння з польовими даними. У Панамі модель зафіксувала в середньому три мертві дерева на один удар блискавки — ідентично до спостережень на місцевості. Моделювання охопило всю планету з розподілом на клітинки площею півградуса, використовуючи дані з супутників NASA і глобальної мережі наземних сенсорів.
Результати показали, що найвищий ризик втрати лісів від блискавок фіксується в Конго, на півночі Південної Америки та в Індонезії — регіонах з інтенсивною грозовою активністю.
Викиди вуглецю — на рівні авіаційної промисловості
У мертвій деревині, що розкладається після удару блискавки, вміщується величезна кількість вуглецю — іноді більше, ніж у кількох десятках молодих дерев разом. Після загибелі дерева цей вуглець вивільняється не у вигляді диму, як при пожежі, а поступово — через діяльність грибків, бактерій та комах. Саме тому супутники не можуть зафіксувати такі втрати: на відміну від пожеж, тут немає очевидних слідів опіку чи високої температури.
Згідно з моделюванням, блискавки щороку спричиняють викиди до 1,09 мільярда тонн CO₂ — приблизно стільки ж, скільки щорічно генерує вся глобальна авіація. Це також еквівалентно 2,5% усіх глобальних викидів парникових газів. Відтак, блискавка є не лише локальною загрозою для лісів, а й системним фактором, який впливає на зміну клімату.
Які ліси страждають найбільше і що буде далі
Найбільш уразливими виявилися тропічні ліси, де вологе повітря та висока температура створюють умови для частих гроз. Саме тут у лісах фіксується до 10% смертності великих дерев саме через блискавки.
Однак помірні та бореальні ліси також можуть бути вразливими. Згідно з кліматичними моделями, кількість блискавок у середніх широтах (наприклад, у США) може зрости на 12% із кожним градусом потепління. У перерахунку на кінець XXI століття — це приблизно 50% зростання частоти ударів блискавок. Це може значно вплинути на північні ліси, зокрема канадські бореальні масиви, де блискавки вже зараз спричиняють більшість далеких пожеж.
Що далі: моніторинг, технології та кліматичне планування
Попри високий рівень деталізації моделі, дослідники зазначають, що фактичні втрати можуть бути навіть більшими — через вторинні наслідки, як-от зараження пошкоджених дерев грибками, шкідниками або повільна загибель після часткових уражень.
Для більш точного обліку пропонується застосовувати дрони з тепловізорами, які здатні виявляти теплові сліди, залишені блискавками навіть через кілька годин. Це дозволить виявити «невидимі» втрати, які не помічають наземні спостерігачі.
«Більшість кліматичних моделей прогнозує збільшення частоти блискавок у найближчі десятиліття, тож доцільно уважніше стежити за цим типом природного впливу», — підсумовує Андреас Краузе, провідний автор дослідження.
Раніше ми писали, що дерева можуть попереджати про виверження вулканів
