Геофізики з Манчестерського університету виявили незвичне геологічне явище під дном Північного моря: сотні піщаних куполів, що утворилися внаслідок перевертання геологічних шарів. Ці структури, за словами вчених, порушують основні принципи стратиграфії. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого у журналі Communications Earth & Environment.
Sinkites і floatites: що це за структури і як вони виникли
Науковці з Великої Британії та Норвегії зафіксували рідкісний геологічний процес, відомий як стратиграфічна інверсія. За нормальної послідовності геологічних шарів, старіші породи залягають глибше, а новіші — ближче до поверхні. Однак під Північним морем дослідники виявили, що щільні, молодші піщані шари опинилися під старішими, легшими відкладеннями.
Такі інверсійні структури отримали власні назви: «sinkites» — від англійського sink («тонути») — це щільні піщані шари, що опустилися вниз; та «floatites» — від float («плавати») — це легкі породи, які спливли догори. Таке розташування шарів викликає інтерес через свою рідкість і масштаб — раніше подібні процеси спостерігали лише в локальних зонах, а не у великих регіонах морського дна.
Сейсмічні дані показали перевернуті шари морського дна
Дослідження проводилось із використанням високоточних сейсмічних даних — методів, що дозволяють «просвічувати» надра Землі за допомогою відбиття звукових хвиль. Геофізики Мадс Гуусе (Манчестерський університет) і Ян Ейрік Рудйорд (компанія Aker BP, Норвегія) аналізували, як ці хвилі поводяться в шарах різної щільності, що дозволило створити тривимірні моделі підземної будови.
На картах, отриманих у результаті аналізу, чітко видно структури, де легкі, пористі шари (floatites) лежать зверху, а щільні — внизу, що суперечить базовим принципам геології. Ймовірно, інверсія сталася приблизно 5,3 мільйона років тому, на межі міоцену та пліоцену, внаслідок тектонічних поштовхів або морської активності.
Місце знахідки — центральна частина Північного моря, між шельфами Норвегії та Великобританії, де раніше проводились роботи з розвідки нафтогазових родовищ.
ФОТО: Сейсмічний розріз із буровими свердловинами, які підтверджують низьку щільність пористих відкладів (синій колір на логарифмі щільності) у порівнянні з перекриттям та вторглим піском (зелений колір). Куполоподібна структура розташована між напівпаралельними горизонтами (бірюзовий колір), а дані з інших карт (b–d) показують її взаємозв’язок із товщею групи Utsira. Жовтий контур умовний і не означає, що вся товща складається з піску.
Можливі причини перевертання геологічних шарів
Науковці припускають, що поверхневі легкі породи — багаті на мікроскопічні морські викопні рештки — утворили пористий, нестійкий шар. Потужні землетруси або інші геодинамічні події могли зруйнувати його, утворивши щільний пісок, який опустився крізь легший матеріал донизу. Цей процес є прикладом так званої стратиграфічної інверсії — перевертання послідовності геологічних шарів.
Протягом мільйонів років нові осадові породи вкривали ці структури, формуючи сучасний рельєф морського дна. Зверху вони виглядають як піщані куполи або горби, що тягнуться на кілька кілометрів.
Знання про такі процеси мають практичне значення. Вони можуть змінити підходи до дослідження геологічної стабільності морського дна, оцінки герметичності резервуарів і навіть ефективності захоплення та зберігання вуглецю (CCS). Зокрема, підземні пористі шари можуть або утримувати гази, або навпаки — сприяти їх витоку.
«Це відкриття показує, як рідини та осади можуть переміщуватись у земній корі у незвичних напрямках. Розуміння формування sinkites може істотно вплинути на оцінку підземних резервуарів, герметичність і рух рідин — а це критично важливо для кліматичних технологій», — зазначив професор Мадс Гуусе у пресрелізі Манчестерського університету.
Водночас деякі науковці ставляться до нової моделі скептично. Подальші дослідження покажуть, наскільки вона буде універсальною для інших морських басейнів. Команда вже планує розширити географію аналізу.
Раніше ми писали, що корали масово вмирають: 84% рифів вибілилися
