Щовечора протягом антарктичного сезону розмноження самець леопардового тюленя спускається у воду та виконує свій «концерт», що триває до двох годин, повторюючись щоденно впродовж кількох місяців. Дослідження проаналізувало 26 таких самців і виявило, що їхні пісні нагадують прості та ритмічні дитячі пісеньки. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Спів леопардових тюленів і дитячі пісні
Вчені з Університету Нового Південного Уельсу дослідили спів леопардових тюленів (Hydrurga leptonyx), який лунає під час сезону розмноження — з кінця жовтня до січня. У цей період самиці активні лише кілька днів на рік, тому самці змушені співати місяцями, щоб бути почутими.
Вечірні «концерти» самців тривають по дві години, чергуючи приблизно двохвилинні серії звуків із такими ж паузами для дихання. Записи показали, що спів складається з п’яти типів «нот»: високих і низьких трелей, хоотів та спадних звуків. Самці масою до 320 кг здатні видавати пронизливі високочастотні сигнали, які добре розповсюджуються під водою, долаючи великі відстані.
Ключовим результатом дослідження стало вимірювання так званої «інформаційної ентропії» співів — показника непередбачуваності сигналу. Чим нижча ентропія, тим простіше «впізнати» сигнал і тим легше його відрізнити серед інших. Самець, який співає за чітким і впізнаваним шаблоном, ефективніше передає інформацію про себе потенційній партнерці.
Для порівняння вчені проаналізували 39 класичних дитячих пісеньок (nursery rhymes) із Golden Song Book 1945 року. Виявилося, що рівень ентропії співів леопардових тюленів дуже близький до таких пісеньок, які характеризуються простими й повторюваними мотивами. Ця подібність свідчить, що простота структури сигналу є еволюційною перевагою для морських ссавців.
Низька подвійна трель.
Трейсі Роджерс, UNSW Sydney, CC BY-SA
Уклік з низькою одинарною треллю.
Трейсі Роджерс, UNSW Sydney, CC BY-SA
Низька спадна одинарна трель.
Трейсі Роджерс, UNSW Sydney, CC BY-SA
Екологічне та еволюційне значення «пісень»
Такі вокальні сигнали виконують одразу кілька функцій. Вони слугують «паспортом» особини, сигналізують про готовність до розмноження та допомагають утримувати комунікацію на великій відстані. Простота і впізнаваність мелодії особливо важлива в умовах Антарктики, де самець може залишатися єдиним джерелом сигналу протягом місяців.
Дослідники зазначають, що подібні сигнальні стратегії відомі й у горбатих китів: впізнаваність мотивів допомагає у комунікації й сексуальному відборі. У майбутньому науковці планують повторити записи за допомогою сучасного обладнання, щоб відстежити, чи змінюється «алфавіт» нот або патерни співів між поколіннями й різними регіонами.
Раніше ми писали, що морський лев з Каліфорнії тримає ритм краще за людей — дослідження
