Дослідники з Німеччини встановили, що окремі шари первинної соматосенсорної кори людини не тільки не зазнають вікової деградації, а й демонструють ознаки посилення. Завдяки високочутливій МРТ та аналізу мозку 61 людини віком від 21 до 80 років, вчені виявили, що верхні та середні шари цієї ділянки можуть з віком потовщуватись. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Що саме досліджували вчені з Німеччини
Група нейробіологів з Університету імені Отто фон Ґеріке в Магдебурзі, Німецького центру нейродегенеративних захворювань і Центру клінічних досліджень мозку імені Герті досліджувала вікові зміни в первинній соматосенсорній корі головного мозку людини. Ця кора розташована в тім’яній частині мозку та відповідає за сприйняття й обробку дотикової інформації — зокрема від шкіри, м’язів та суглобів.
Для аналізу було використано надчутливі МРТ-сканери, здатні відобразити надтонкі структури товщиною до кількох десятих міліметра. У дослідженні взяли участь 61 людина віком від 21 до 80 років. Аналіз показав, що структура цієї ділянки кори є багатошаровою і змінюється з віком не одноманітно.
Чому деякі шари кори не лише зберігаються, а й товщають
Первинна соматосенсорна кора виявилася схожою на стопку млинців — вона складається з кількох тонких шарів тканини, кожен із яких має специфічну функцію. Як показало дослідження, деякі шари, переважно нижні, з віком дійсно стають тоншими. Але середні й верхні — навпаки — у людей старшого віку були товстішими, ніж у молодих.
Середній шар виконує роль «воріт» для сенсорної інформації: саме тут відбувається початкове сприйняття дотику. Верхні шари відповідають за складніші процеси — наприклад, за координацію між пальцями, яка необхідна при захопленні предметів.
«Ми бачимо, що середні та верхні шари залишаються активними, бо вони постійно взаємодіють із зовнішнім середовищем — дотиком, рухом, об’єктами. Це дозволяє їм не лише зберігатися, а й частково збільшувати свою товщину», — зазначає нейробіологиня Естер Кюн, співавторка дослідження.
Нейропластичність мозку в похилому віці: підтвердження з даних
Нейропластичність — це здатність мозку змінювати структуру нейронних зв’язків під впливом досвіду, навчання чи зовнішніх стимулів. Довгий час вважалося, що ця здатність істотно знижується після юності. Але результати нового дослідження свідчать: пластичність зберігається і в літньому віці.
Участь у щоденній сенсорній активності — дотик до об’єктів, письмо, дрібна моторика — підтримує тонус тих ділянок мозку, що за це відповідають. Саме тому середні та верхні шари кори залишаються активними.
Натомість нижні шари, які відповідають за «модулювання» — наприклад, пригнічення зайвих відчуттів (як-от відчуття одягу на шкірі), — у віці стимулюються значно менше, що, ймовірно, пояснює їхнє стоншення.
Результати дослідження дають підстави для оптимізму: мозок не лише не втрачає здатності адаптуватися — він активно реагує на щоденну стимуляцію. Це відкриває перспективи для розробки спеціальних програм для збереження когнітивної активності у віці.
До прикладу, сенсорні вправи, дрібна моторика, регулярне навчання новому або робота руками можуть підтримувати або навіть покращувати функціонування кори.
Крім того, навіть у шарах, що стоншуються, спостерігається компенсаторне підвищення вмісту мієліну — речовини, яка забезпечує швидке проведення нервових імпульсів. Це ще один приклад того, як мозок адаптується до вікових змін.
«Наші результати узгоджуються з ідеєю, що активна взаємодія з довкіллям позитивно впливає на мозок. Ми можемо частково впливати на процес старіння», — підсумовує Кюн.
Раніше ми писали, як мишам покращили пам’ять, очистивши мозок
