Вік після 50 років є ключовим для прискорення біологічного старіння організму людини, — до такого висновку дійшли дослідники Китайської академії наук. Вивчаючи зміни у рівнях білків у тканинах та органах 76 донорів віком від 14 до 68 років, вони встановили, що саме в цей період настає різке погіршення стану судин та інших систем. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Білковий атлас старіння: що досліджували
Команда дослідників зібрала зразки тканин від 76 донорів, які померли внаслідок травматичних уражень мозку. Донори були у віці від 14 до 68 років. Вони представляли сім основних систем організму: серцево-судинну (серце, аорта), травну (печінка, підшлункова залоза, кишківник), імунну (селезінка, лімфатичні вузли), ендокринну (наднирники, жирова тканина), дихальну (легені), шкірну та опорно-рухову системи.
Ключовою частиною дослідження стало створення білкового атласу — це карта того, як змінюється концентрація тисяч білків у різних тканинах людини з віком. Аналіз цих змін дав змогу з’ясувати, які білки найтісніше пов’язані з віковими захворюваннями. У результаті вчені виявили 48 білків, які з віком зростають у кількості та мають зв’язок із хронічними хворобами.
Переломний момент: вік різких змін в організмі
Вчені зафіксували, що найпомітніші перебудови у білковому складі тканин відбуваються у віці від 45 до 55 років. Саме в цей період спостерігається стрімке зношення деяких органів, зокрема аорти, підшлункової залози та селезінки. Особливо вразливою до вікових змін виявилася аорта — головна артерія організму, що може пояснити підвищений ризик серцево-судинних хвороб після 50.
Ці дані узгоджуються з попередніми дослідженнями, які свідчили про два біологічні піки старіння — приблизно у 44 і 60 років. Отже, старіння — це не рівномірний процес, а серія переломів, під час яких окремі системи організму змінюються швидше, ніж інші.
Старіння судин: експеримент на мишах
Щоб перевірити дію одного з виявлених білків, який з віком накопичується в аорті, його ввели молодим лабораторним мишам. У результаті досліду тварини демонстрували знижену рухову активність, слабший хват, зменшену витривалість і погіршену координацію. Крім того, у мишей з’явилися ознаки старіння судинної системи, подібні до змін, що спостерігаються у людей старшого віку.
Цей експеримент підтвердив: деякі вікові білки не лише змінюються з роками, а й можуть активно впливати на функціонування тканин. Це відкриває шлях до вивчення цільових білків, пов’язаних із передчасним старінням.
Медицина майбутнього: як можна використати ці знання
Білковий атлас старіння став першим повноцінним багатотканинним профілем старіння людини за останні десятиліття. Його створення дозволяє дослідникам не лише фіксувати, як змінюється білкова структура органів, але й ідентифікувати критичні точки, у яких починається патологічне старіння.
У майбутньому це може лягти в основу персоналізованої медицини: діагностики, яка буде ґрунтуватися не лише на хронологічному віці, а й на індивідуальному білковому складі тканин. Такі знання також можуть допомогти в розробці нових методів профілактики або уповільнення вікових змін у критичних органах — зокрема в судинах, підшлунковій залозі та імунній системі.
Персоналізована геронтологія: наступний крок науки
Вчені сподіваються, що білковий підхід допоможе створити індивідуальні маркери біологічного віку. Це дозволить точніше визначати стан організму, виявляти ризики вікових хвороб на ранній стадії, а також — формувати точкові медичні стратегії для сповільнення старіння або підтримки роботи ключових органів.
Раніше ми писали, що нові ліки сповільнили старіння у мишей на 30%
