До 22 хвилин гострого болю переживає райдужна форель (Oncorhynchus mykiss) після вилову з води й до смерті — про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження. Це перше дослідження, яке кількісно оцінило страждання риби під час забою, що відкриває нові можливості для гуманного ставлення до водних живих ресурсів.
Механізм болю у риби після вилову
Після вилову з води вже за 5 секунд у райдужної форелі активізується нейрохімічна реакція, пов’язана з негативними емоціями. Фізично це проявляється у вигляді сильних судом, ривків, обертання тіла — все це вказує на гостру реакцію неприйняття ситуації. Водночас гіпоксія, спричинена відсутністю водного середовища, призводить до злипання зябер, порушення газообміну та накопичення вуглекислого газу (CO₂) в крові.
Цей процес активує ноцицепцію — сигнал тривоги в організмі, який у людини асоціюється з болем. У риби це викликає спроби «дихати» і ще сильніше фізичне збудження. Зрештою кислотність крові та спинномозкової рідини зростає настільки, що організм поступово втрачає свідомість. Залежно від розміру особини та умов, цей процес може тривати від 2 до 25 хвилин.
Як виміряли біль
Застосована методика Welfare Footprint Framework (WFF) дозволяє кількісно вимірювати інтенсивність та тривалість болю. Це важливий інструмент для порівняння добробуту тварин у різних системах виробництва.
Дослідники з’ясували, що в середньому на один кілограм виловленої риби припадає 24 хвилини болю. У деяких випадках — понад година. Враховуючи, що щороку з води вилучається близько одного трильйона риб, потенційні масштаби страждань вимірюються мільярдами годин. Райдужна форель — одна з найпоширеніших риб у світовій аквакультурі, тому її використано як модельний вид у цьому дослідженні.
Чи існують гуманні альтернативи?
Одним із методів, який потенційно може зменшити біль, є електричне оглушення перед забоєм. За розрахунками авторів, воно може знизити до 20 годин болю на кожен долар інвестицій. Але ефективність такого підходу залежить від якості обладнання та умов попереднього утримання і вилову. У деяких випадках оглушення не призводить до негайної втрати свідомості, а отже — не повністю усуває страждання.
Науковці підкреслюють важливість оцінки всього ланцюга передзабійних процесів. Саме WFF може бути використаний для виявлення ділянок, де втручання буде найефективнішим з точки зору добробуту тварин.
Раніше ми писали, що риба-клоун зменшується, щоб пережити спеку — нове дослідження
