Міжнародна команда вчених зафіксувала 34 випадки, коли дикі косатки намагалися передати їжу людям — на човнах, у відкритій воді або навіть із берега. Ці епізоди відбувалися протягом 20 років у чотирьох океанах і охоплювали шість різних популяцій. Дослідження описує цей феномен як прояв соціального інтелекту та можливу спробу міжвидової взаємодії. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Що саме косатки пропонували людям
Під час дослідження вчені виявили, що косатки передавали людям не лише рибу, а й представників п’яти інших таксономічних груп. Усього було запропоновано 18 видів: шість видів риб, п’ять ссавців, три безхребетні, два птахи, одна рептилія та навіть шматок морських водоростей.
Важливо, що у 97% випадків косатки чекали на реакцію людини. Іноді вони зависали поруч протягом кількох хвилин, а іноді повторно пропонували здобич, якщо її було проігноровано або повернуто. У двох випадках косатки навіть повертали повернутих птахів, пропонуючи їх знову.
Чому косатки дарують їжу — гіпотези дослідників
Автори дослідження припускають, що така поведінка може бути проявом міжвидової допитливості, спробою комунікації або навіть соціального навчання. Соціальне навчання — це здатність тварин переймати нову поведінку, спостерігаючи за діями інших представників свого виду або іншого виду.
Це явище дослідники називають «генералізованим альтруїзмом» — рисою, властивою лише небагатьом видам із високим рівнем соціального розвитку, як-от слони, примати або люди. Такі дії вказують на складну ментальну модель взаємодії з оточенням.
Не гра, а спроба встановити контакт
Попри те, що 38% епізодів супроводжувалися елементами гри, більшість випадків не можна вважати суто розважальними. Часто косатки пропонували цілу, щойно впольовану здобич, що свідчить про її цінність для тварини.
У понад 75% випадків, коли люди не приймали їжу, косатки згодом використовували її самостійно або поділяли з іншими членами групи. Це свідчить про те, що пропозиція була осмисленою, а не випадковою дією, спричиненою цікавістю чи іграми.
Високий рівень соціального інтелекту
Деякі косатки повертали один і той самий об’єкт людям кілька разів. Інші діяли у парі чи невеликій групі. У більшості випадків одинокий кит відокремлювався від великої зграї, щоби підійти до людини — це може свідчити про індивідуальне рішення, а не колективну поведінку.
Подібні прояви, на думку авторів, можуть бути пов’язані з культурними звичками. Наприклад, у ХХ столітті косатки співпрацювали з рибалками біля узбережжя Тасманії та Камчатки: допомагали заганяти рибу в сіті в обмін на частину здобичі. Такий досвід, можливо, сформував довготривалу пам’ять про безпечні взаємодії з людьми.
Косатки як потенційні соціальні партнери
Косатки мають один із найвищих коефіцієнтів маси мозку до тіла серед тварин, поступаючись лише людині. Вони демонструють складну емоційну поведінку, здатність до співпереживання, взаємності та колективного прийняття рішень.
На думку дослідників, пропозиція здобичі може бути способом відпрацювання культурної поведінки, пізнання або навіть створення стосунків із людьми. Водночас це може бути також спробою краще зрозуміти світ довкола — так само, як вони вивчають нових членів власної групи.
Увага: людям не варто ініціювати контакт
Попри унікальність цих спостережень, дослідники закликають до обережності. Хоча жодна дика косатка ніколи не вбила людину, іноді взаємодії можуть бути інтенсивними й непередбачуваними. Дослідники застерігають мандрівників, рибалок і туристів: не варто навмисно наближатися до тварин або намагатися стимулювати таку поведінку без дозволу спеціалістів.
Усі зафіксовані випадки стосувалися популяцій, які полюють поблизу поверхні океану і схильні ділитися здобиччю. Популяції, що харчуються на глибині й не мають звички до взаємодії, таких контактів не ініціюють.
Раніше ми також писали, чому дельфіни масово викидаються на берег: випадок у Тасманії
