У північно-східному Китаї палеонтологи описали новий вид динозавра — Haolong dongi — з порожнистими шипами замість звичних лусок чи пір’я. Скам’янілість віком близько 125 млн років зберегла унікальний шкірний покрив. Дослідження опубліковане в журналі «Nature Ecology & Evolution». Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження.
Палеонтологи описали новий вид динозавра — Haolong dongi, який вирізняється типом шкірного покриву, раніше не описаним у динозаврів. Знахідку зроблено на території північно-східного Китаю у відкладах ранньої крейди — геологічного періоду, що тривав приблизно від 145 до 100 мільйонів років тому. Вік скам’янілості оцінюють у близько 125 мільйонів років.
Назва Haolong dongi перекладається як «колючий дракон», що відображає характерну особливість — наявність численних порожнистих шипів. Вид належить до ігуанодонтових — групи рослиноїдних динозаврів, які були поширені в крейдовому періоді та зазвичай мали лускатий шкірний покрив. На відміну від більшості своїх родичів, Haolong dongi демонструє інший морфологічний тип покриву, що розширює уявлення про різноманіття шкіри у динозаврів.
Порожнисті шипи Haolong dongi
Відомий наразі екземпляр Haolong dongi представлений майже повним скелетом завдовжки 2,45 метра. Особливу цінність становить виняткове збереження м’яких тканин, зокрема шкіри. На шиї, спині та боках зафіксовано численні порожнисті шипи, розташовані паралельно один до одного та спрямовані до хвоста.
Більшість шипів мають довжину 2–3 міліметри, окремі — 5–7 міліметрів, а найбільші перевищують 44 міліметри. На хвості натомість збереглися великі луски, які не перекривалися між собою. Така комбінація різних типів шкірного покриву в межах одного організму свідчить про складну будову покривних структур.
Дослідники підкреслюють, що йдеться саме про шкірні, імовірно епідермальні утворення, а не про кісткові шипи чи остеодерми. Це важливо для розуміння їхнього еволюційного походження. Виявлений екземпляр був ювенільним, тобто ще не досяг повної зрілості. Тому остаточно невідомо, чи зберігалися шипи в дорослих особин або могли змінюватися з віком.
Відкриття Haolong dongi доповнює уявлення про еволюцію шкірного покриву динозаврів у ранній крейді. Раніше науковці встановили, що частина видів мала луску, інші — кісткові пластини, а деякі тероподи — пір’я або протопір’я. Зокрема, у тому ж регіоні Китаю був описаний пернатий хижак Yutyrannus huali, який, імовірно, використовував густий покрив для терморегуляції в прохолодному кліматі.
На перший погляд, шипи Haolong dongi можуть нагадувати ранні протопір’я. Водночас дослідники зазначають, що протопір’я з’явилися раніше, ніж цей вид, а їхня структура відрізняється. Щільність і розташування шипів також можуть бути недостатніми для ефективного збереження тепла. Таким чином, Haolong dongi демонструє окремий напрям еволюції покривних структур, відмінний від пір’я чи броньованих пластин.
Ймовірна функція шипів
Науковці розглянули кілька можливих пояснень функції порожнистих шипів. Серед гіпотез — демонстративна роль, камуфляж або сенсорна функція. Ознак пігментних клітин не виявлено, що не дозволяє підтвердити версію про яскраве забарвлення.
Порівняння із сучасними рептиліями показало, що деякі ящірки та змії мають дрібні шипоподібні структури для сприйняття дотику й вібрацій. Проте шипи Haolong dongi є більшими за розміром і не мають характерного з’єднання з лускою, притаманного сенсорним органам.
Найбільш імовірною дослідники вважають захисну функцію. У середовищі проживання Haolong dongi мешкали невеликі хижі динозаври. Порожнисті шипи могли не забезпечувати повного захисту від зубів і кігтів, але ускладнювали захоплення та поїдання здобичі. У статті зазначено, що такі захисні структури робили тварину більш складною для вбивства та споживання, знижуючи ймовірність успішного нападу.
Знахідки м’яких тканин у динозаврів трапляються відносно рідко, оскільки вони зазвичай не зберігаються у викопному стані. Саме тому Haolong dongi має особливе значення для палеонтології. Добре збережений шкірний покрив дозволяє уточнювати реконструкції зовнішності динозаврів і переглядати попередні уявлення про їхню морфологію.
Відкриття демонструє, що еволюція шкірного покриву відбувалася кількома шляхами та не обмежувалася лускою, пір’ям або кістковими пластинами. Подальші дослідження можуть з’ясувати, чи були подібні структури поширені серед інших ігуанодонтових або ж Haolong dongi є унікальним прикладом еволюційної адаптації.
