Нові результати дослідження Інституту морських наук Університету Каліфорнії в Санта-Крус доводять: самка морського лева на ім’я Ронан здатна синхронізувати рухи з музичним ритмом точніше, ніж деякі люди. Під час експерименту тварина тримала темп барабанного ритму краще за студентів-добровольців, — повідомляє КРВ.медіа.
Як тварину навчили «чути» ритм
Морський лев на ім’я Ронан (Zalophus californianus) проживає в умовах лабораторного догляду в Інституті морських наук при Університеті Каліфорнії в Санта-Крус. Навчання тварини розпочалось у віці трьох років, коли її навчили реагувати синхронізованими рухами голови на ритмічні звуки метронома. Цю здатність вона зберегла й удосконалила у дорослому віці.
Ще у 2013 році Ронан стала першою з морських ссавців, хто продемонстрував здатність синхронізувати рухи з музикою, включно з піснею «Boogie Wonderland». Тоді це стало підґрунтям для серії нових досліджень із синхронізації у тварин. У новій роботі вчені вирішили порівняти її точність із результатами людей.
У новому експерименті дослідники запропонували Ронан синхронізуватися з ударним ритмом малого барабана, який звучав у трьох темпах — 112, 120 і 128 ударів на хвилину (bpm). За кожного темпу її рухи головою фіксувались за допомогою відеотрекінгу.
Ті самі звуки дослідники відтворили десятьом студентам-добровольцям (віком від 18 до 23 років), яких просили імітувати рух голови Ронан — рубаючим рухом руки в повітрі. Всі учасники чули однакові аудіо, а система точно відстежувала відхилення від заданого ритму.
Результати виявились несподіваними: середня точність тварини була вищою, ніж у людей. Особливо помітна різниця була на найшвидшому темпі — 128 bpm. Ронан утримувала середній темп у 129 bpm (з відхиленням ±2,94), тоді як середній темп студентів становив лише 116,2 bpm (±7,34).
Сприйняття ритму — не лише людська властивість?
Здатність відчувати ритм та синхронізувати рухи з ним тривалий час вважалась унікальною особливістю людини. Вона пов’язана з нейрокогнітивними функціями — мовленням, здатністю до передбачення подій, комунікацією та музичним сприйняттям. Утім, останні відкриття змінюють уявлення про цю винятковість.
Раніше лише деякі птахи, зокрема папуги, демонстрували спонтанну синхронізацію з музикою. Деякі комахи (наприклад, світлячки) теж синхронізуються з сигналами, однак роблять це лише в межах біологічно закладених моделей. Ссавці, окрім людини, в основному не демонструють цієї здатності, а примати мають труднощі з точністю та своєчасністю рухів у ритмі.
Приклад Ронан — винятковий. Вона не лише синхронізувалася з тренувальними ритмами, а й адаптувалась до нових, раніше не чутих темпів і музичних фрагментів. Це вказує на наявність у морських левів певної гнучкості у сприйнятті звуків і здатності до навчання, які раніше вважались недоступними цьому виду.
Автори дослідження — серед них доктор Пітер Кук — наголошують, що хоч експеримент і показав цікаві результати, його слід розглядати як початковий етап вивчення явища. Дослідження проводилось за участі лише однієї тварини й невеликої вибірки студентів, тому потрібні більші за обсягом дослідження, щоб підтвердити висновки.
Науковці також зазначають, що ці результати ставлять під сумнів припущення про унікальні нейробіологічні механізми у людини для відчуття ритму. Ронан демонструє рівень точності, який «неможливо відрізнити від людського — або навіть перевищує його».
Можливим напрямком подальших робіт є вивчення аналогічних здібностей в інших морських ссавців — тюленів, дельфінів, ламантинів. Успіх Ронан може свідчити про недооцінену когнітивну складність у деяких видів тварин, які мають складну соціальну поведінку або вокалізацію.
Раніше ми також писали, що акула може видавати звуки: нове відкриття біологів
