Нічне неспання — не лише втомливе, а й потенційно небезпечне для психічного здоров’я. За даними вчених з Гарвардського університету, мозок людини у цей час функціонує інакше: посилюється сприйняття негативу, знижується контроль над імпульсами та зростає схильність до ризикованих вчинків. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікованого в журналі Frontiers in Network Physiology.
Циркадні ритми керують нашою поведінкою
Людський організм живе за принципом добових або циркадних ритмів — природного 24-годинного циклу, який визначає, коли ми відчуваємо енергію, сонливість чи апетит. Удень мозок працює у «режимі активності»: високий рівень гормонів і нейромедіаторів сприяє концентрації, соціальній взаємодії та рішучості. Уночі ж ті самі механізми переходять у фазу відновлення — саме тому сон є настільки важливим для психічної рівноваги.
З еволюційного погляду це логічно. Людина завжди була більш ефективною вдень — коли могла полювати, збирати їжу й комунікувати. Уночі ж організм вразливіший: зір погіршується, реакція сповільнюється. Саме тому мозок адаптувався до сну, а не до нічної активності.
Гіпотеза «Mind After Midnight»
У 2022 році група вчених, серед яких неврологиня з Гарвардського університету Елізабет Клерман, запропонувала наукову гіпотезу під назвою «Mind After Midnight». Її суть у тому, що після півночі мозок працює за іншими схемами. Вночі активізуються ділянки, пов’язані з емоційним реагуванням, водночас знижується активність зон, відповідальних за раціональне мислення та самоконтроль.
«Є мільйони людей, які не сплять уночі, і досить багато доказів того, що їхній мозок функціонує гірше, ніж удень», — зазначає Клерман.
Такі зміни впливають не лише на настрій, а й на здатність приймати рішення. У цей час доби людині складніше зважити ризики, тому спокуса вчинити імпульсивно зростає.
Коли ніч провокує ризиковані вчинки
Вчені наводять два показові приклади. Перший — наркозалежний, який удень успішно контролює потяг до речовин, але піддається йому після півночі. Другий — студент, що бореться з безсонням і в темряві починає відчувати безвихідь, самотність і відчай.
Дослідники зазначають, що вночі підвищується сприйнятливість до негативних сигналів, активується система винагород, а самоконтроль падає. У поєднанні з втомою чи тривалою відсутністю сну це може призвести до небезпечних рішень.
За статистикою, ризик суїциду між опівніччю та шостою ранку утричі вищий, ніж удень. У 2020 році інше дослідження показало: нічна активність і неспання є незалежними факторами ризику суїцидальних дій, імовірно через порушення циркадних ритмів.
Як нічна активність впливає на мозок і тіло
Порушення сну негативно позначається не лише на емоційному стані, а й на фізіології. Після доби без сну змінюється робота префронтальної кори — центру логічного мислення. Падає рівень дофаміну, що викликає апатію, дратівливість і спотворене сприйняття реальності.
Такі ефекти особливо небезпечні для людей, які працюють у нічні зміни — медиків, водіїв, пілотів. Науковці попереджають: хоча людський організм може адаптуватися, тривала робота вночі підвищує ризик серцево-судинних захворювань, депресії та хронічної втоми.
Як захистити себе від наслідків нічного неспання
Фахівці радять:
-
спати не менше 7 годин на добу;
-
обмежити користування екранами після 23:00 — синє світло гальмує вироблення мелатоніну;
-
за необхідності нічної роботи — використовувати яскраве світло на робочому місці, щоб зменшити зсув біоритмів;
-
не приймати важливих рішень після півночі — мозок у цей час працює в емоційному режимі, а не логічному.
«Ми досі мало знаємо про мозок після півночі, — визнають автори дослідження. — Але зрозуміло одне: у ці години свідомість людини стає більш вразливою».
Близько шести годин доби залишаються «білою плямою» для науки. Як саме змінюється робота мозку між північчю та світанком — питання, яке потребує нових досліджень. Вчені закликають вивчати це явище, щоб краще розуміти, як захищати тих, хто не може уникнути нічної роботи чи безсоння.
Раніше ми писали, що фрагменти бактерій із кишківника впливають на мозок і сон — дослідження
