Вчені зі Шанхайського університету (Shanghai Jiao Tong University) 27 червня 2025 року вперше в історії отримали мишей із двома батьками — без участі матері — які згодом дали потомство. Про це повідомляє медіа про науку, технології та здоров’я КРВ.медіа з посиланням на текст дослідження, опублікований у журналі PNAS.
Прорив у дослідженнях андрогенезу
Дослідники під керівництвом професора Вея з Shanghai Jiao Tong University здійснили прорив у галузі андрогенезу – типу безстатевого розмноження, де ембріони формуються лише з батьківської ядерної ДНК. Ключем до успіху стало редагування семи imprinting control regions (ICR) — ділянок ДНК, що відповідають за геномний імпринтинг. Геномний імпринтинг — це механізм, коли гени поводяться по-різному залежно від того, чи вони походять від матері чи батька. Саме порушення цього балансу зазвичай призводить до загибелі ембріонів.
Як вчені створили мишей з двома батьками
Дослідники ін’єктували два сперматозоїди в яйцеклітину, попередньо видаливши її ядро. Яйцеклітина у цьому процесі служить лише «носієм» — вона забезпечує цитоплазму, а також передає потомству мітохондріальну ДНК. Тобто жіночий внесок усунуто лише частково.
Сім ICR були відредаговані за допомогою CRISPR — технології точного редагування геному, що дозволила моделювати відсутній «материнський» імпринт. Після цього ембріони (бластоцисти) імплантували сурогатним самкам. З 259 імплантованих ембріонів народилося троє живих мишенят, двоє з яких вижили до дорослого віку.
Двоє вижилих мишенят були самцями, вели себе як звичайні особини й дали потомство при схрещуванні з самками. Це перший відомий випадок, коли миші з двома батьками виявилися фертильними та здатними до розмноження. Дослідники назвали це «важливим етапом досягнення ссавцевого андрогенезу».
Хоча успішність ембріонального розвитку була низькою (лише близько 0,8 % імплантованих бластоцист дали живе потомство), сам факт отримання фертильних тварин є значним досягненням. Це доводить: редагування імпринтинг-ділянок може подолати один з головних бар’єрів у застосуванні одностатевої репродукції.
Важливість відкриття та етичні межі
Отримання фертильного потомства з використанням лише чоловічого генетичного матеріалу відкриває нові можливості в репродуктивній біології. Це може допомогти глибше зрозуміти механізми безпліддя, спадкових захворювань, або навіть покласти початок новим підходам у фертильності для одностатевих пар у майбутньому.
Проте перед науковцями постає низка етичних питань. Хоч яйцеклітина без ядра не передає генів, вона зберігає мітохондріальну ДНК — отже, повністю усунути «жіночий» внесок поки не вдалося. До того ж значно простіше створити життєздатне потомство від двох матерів, ніж від двох батьків, оскільки імпринтинг менш критичний у цьому випадку.
Що далі?
Наступні кроки науковців — удосконалити редагування геному, покращити ефективність імплантації ембріонів та зрозуміти довготривалі наслідки такого втручання. У перспективі це може не лише покращити методи лікування безпліддя, а й стати підґрунтям для генної терапії деяких спадкових хвороб.
На даному етапі застосування подібних методів для людської репродукції є лише теоретичним — технологія надто складна, ефективність занадто низька, а етичні та юридичні аспекти залишаються нерозв’язаними.
Раніше ми писали, що дослідники перевірили ДНК собак з ЧАЕС: чи є мутації
