У штаті Коауїла, на півночі Мексики, палеонтологи виявили скам’янілі рештки нового виду динозавра — Mexidracon longimanus. Його назва вказує на унікальну рису — надзвичайно довгі передні кінцівки. Вид належить до родини орнітомімідів, так званих «страусоподібних» динозаврів, які мешкали приблизно 73 мільйони років тому. Скам’янілість було знайдено ще у 2014 році, а згодом класифіковано як новий вид командою на чолі з докторкою Клаудією Інес Серрано-Браняс зі Smithsonian Institution, — передає КРВ.медіа.
Mexidracon longimanus — незвичний силует серед динозаврів
Mexidracon longimanus був завдовжки близько трьох метрів — від голови до хвоста — і вирізнявся надзвичайно довгими передніми кінцівками. Назва виду утворена з латинських коренів: «Mexidracon» — ймовірне поєднання «Mexico» та dracon (дракон), а «longimanus» перекладається як «довгорукий». Вчені припускають, що така будова могла мати адаптивне значення: динозавр, можливо, використовував свої руки для збору їжі, маневрування у густій рослинності або навіть у демонстраційній поведінці, пов’язаній із шлюбним періодом.
Належачи до орнітомімідів, Mexidracon мав легке, обтічне тіло і довгі кінцівки — типові риси для швидкого пересування. Однак дослідники виявили унікальні анатомічні пропорції: його кисті (метакарпали) були довші за кістки стопи — виняткова ознака серед родини. Це могло впливати на баланс і спосіб руху, роблячи ходу менш стрімкою, але, можливо, більш контрольованою.
Орнітоміміди — «птахоподібні» динозаври мезозою
Орнітоміміди — це група двоногих тероподових динозаврів, що зовні нагадували сучасних страусів. Вони мали витягнуті шиї, відносно невеликі й делікатні черепи з великими орбітами (очними ямками), зубів у них, імовірно, не було, а замість них — дзьоби. Як зазначає докторка Серрано-Браняс, ці динозаври характеризуються «довгими передніми кінцівками з нерозвиненими кігтями та стрункими задніми ногами».
Хоча вчені вперше описали орнітомімідів понад століття тому, більшість досліджень були зосереджені на території сучасних США та Канади. Діапазон їхніх розмірів був значним — від дрібних форм вагою близько 6 кг до гігантського Deinocheirus mirificus з Азії, що важив до 6 тонн.
Попри зовнішню схожість із птахами, орнітоміміди не були їхніми прямими предками, а представляли паралельну гілку еволюції тероподів.
Формація Серро-дель-Пуебло
Скам’янілість Mexidracon longimanus було знайдено у формації Серро-дель-Пуебло — геологічному утворенні кампанського ярусу пізньої крейди (приблизно 73 млн років тому). У цей період територія сучасної північної Мексики входила до складу Ларамідії — ізольованого північноамериканського материка, відокремленого Внутрішнім Західним морем.
Цей регіон мав теплий клімат, рясну рослинність і мережу річкових дельт та заплав, що створювало сприятливе середовище для численних видів динозаврів. У формації раніше були знайдені рештки гадрозаврів та інших тероподів, включно з представниками сімейства дейнохейридів — найближчих родичів Mexidracon.
Таким чином, знахідка свідчить про значне видове різноманіття в екосистемах пізньої крейди на території сучасної Мексики.
Виявлення Mexidracon longimanus є вагомим доповненням до знань про розселення орнітомімідів. Це лише другий відомий представник цієї групи, знайдений у формації Серро-дель-Пуебло. Довгі передні кінцівки цього виду вказують на потенційно нові адаптаційні стратегії, що раніше не спостерігалися в інших представників родини.
Дослідники зберігають рештки динозавра в музеї Benemérita Escuela Normal de Coahuila. Плануються додаткові дослідження з використанням 3D-моделювання, що допоможуть вивчити структуру скелета, зокрема особливості росту, харчування і, можливо, соціальної поведінки.
Також аналіз співвідношення довжини стегнової та великогомілкової кісток показує, що рух цього динозавра міг бути менш стрімким, ніж у його родичів, однак більше пристосованим до маневрування або стійкості на м’якому ґрунті.
Команда науковців продовжує аналіз скелета, аби з’ясувати, чи могли довгі руки виконувати додаткові функції — від збору рослинності до демонстраційної поведінки.
Водночас ведуться польові роботи в регіоні, де зберігаються сліди давніх екосистем. Нові знахідки можуть пролити світло на еволюційні експерименти серед тероподів і розкрити, як формувалися спільноти динозаврів на півдні Ларамідії.
Раніше ми також писали, що у Франції знайшли новий вид динозавра — Obelignathus
