Підписуйтеся на КРВ.медіа:
Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | FB | TikTok | YouTube
Дослідники з Імперського коледжу Лондона, Університетського коледжу Лондона, Університету Далхаузі та Всесвітнього центру моніторингу охорони природи Програми ООН з навколишнього середовища розробили нову симуляційну модель, яка оцінює загальну кількість наземних видів тварин та швидкість їх еволюції. Результати показують, що на Землі може існувати від 1 до 3 мільйонів невідкритих видів тварин. Про це повідомляє КРВ.медіа з посиланням на дослідження.
Моделювання біорізноманіття
Симуляція, створена міжнародною командою науковців, поєднує дві провідні екологічні теорії — модель Мадінглі, що оцінює чисельність організмів у глобальному масштабі, та нейтральну теорію біорізноманіття, яка розглядає, як види формуються і зникають у популяціях. Уперше ці дві моделі були інтегровані, що дозволило дослідникам не лише прогнозувати вже відомі екосистеми, але й заповнювати прогалини у знаннях про ті види, які ще не зафіксовані в науці.
За словами професора Джеймса Розінделла, який очолював дослідження в Імперському коледжі, основна мета проєкту — з’ясувати, скільки наземних видів існує загалом і з якою швидкістю утворюються нові. Результати виявилися разючими: моделювання показало, що у світі може існувати ще до трьох мільйонів невідомих науці видів, більшість з яких — дрібні, рідкісні або географічно ізольовані.
Дрібні тварини й хижаки еволюціонують швидше
Окремо вчені звернули увагу на динаміку еволюції у різних групах тварин. Симуляція показала, що дрібніші тварини мають вищий темп видоутворення, порівняно з більшими видами. Така закономірність частково пояснюється коротшими поколіннями та швидшою адаптацією до змін середовища.
Ще один важливий висновок: хижі види за однакових розмірів з травоїдними чи всеїдними еволюціонують швидше. Це відкриває нові питання щодо ролі харчових стратегій у формуванні біорізноманіття — і дає ключі до прогнозування еволюційної вразливості тварин у нестабільних середовищах.
Що означають ці результати для охорони природи
Модель може допомогти зрозуміти, які групи тварин потенційно найбільш вразливі до зникнення, а отже — заслуговують на пріоритетне включення у програми збереження. Часто охоронні заходи концентруються на відомих, «харизматичних» видах, залишаючи поза увагою малопомітних, але екологічно важливих істот.
Водночас високі темпи еволюції не означають, що ці тварини легко адаптуються до руйнування середовища — особливо в умовах швидких змін, спричинених людиною. Отже, ігнорування «невидимих» учасників екосистеми може спричинити ефекти доміно в ланцюгах живлення, в тому числі й серед добре вивчених тварин.
Науковці сподіваються, що об’єднана модель стане базою для прогнозування змін у біорізноманітті за різних сценаріїв кліматичних змін. Вона зможе показати, які регіони є «гарячими точками» ризику — де найшвидше можуть зникнути види через потепління чи втрату середовища. В ідеалі, такі прогнози допоможуть політикам ухвалювати рішення, що випереджають кризи, а не реагують на них постфактум.
Крім того, подібні методи можна адаптувати й для вивчення морських глибин або важкодоступних регіонів, як-от полярні зони чи високогір’я. Навіть у таких умовах можуть існувати організми, які досі не були класифіковані — і які можуть суттєво змінити наше розуміння того, як функціонує життя на планеті.
Одна з головних проблем у пошуку нових видів — це не лише їхнє виявлення, а й класифікація. Через дефіцит таксономістів і суперечливість критеріїв класифікації, багато організмів залишаються без офіційного статусу. Розв’язанням може стати ширша співпраця між біологами, генетиками та місцевими громадами, а також стандартизація процесів обліку нових видів.
Модель, створена у цьому дослідженні, стала лише першим кроком до створення глобальної екологічної симуляції, яка могла б охопити всі аспекти життя на Землі — і стати інструментом довготривалого прогнозування змін у біосфері.
Раніше ми також писали, що у польському лісі зафіксували рідкісних вовків
